О. Павло Дроздяк: “Кремація не суперечить доктрині віри”

У Львові все менше землі, де останній спочинок могли б знайти померлі. Чому кремація – не суперечить християнським переконанням? Та за яких обставин кремація є припустимою? Про це та більше, капелан Львівської міської ради, керівник прес-служби Львівської Архиєпархії УГКЦ, о. Павло Дроздяк розповів у ефірі “Головних новин Львова”.

-У Львові вже відбулася Рада єпископів, на якій розглядалося будівництво крематорія. Представники Церков “за”, але є уточнення, які саме?

-Церква, як інституція, завжди дбала за збереження людського життя і пошанування людського тіла, як такого, від початку його природнього зачаття до завершення земного життя. Тому Святі Отці називали чин похорону “малою канонізацією”, тобто проголошенням святими тих, хто переставився до вічності, життя їх у цьому світі завершилося, але їхні тіла були храмом Святого Духа. Відповідно, богослов’я людського тіла, його пошанування,розвивалося упродовж всієї історії Церкви. Але якщо говорити про офіційну згадку того, що Церква дозволяє кремацію, це було за Папи Павла VI, у 1963 рік, де вперше з’являється офіційний документ, де Церква говорить, що кремація не суперечить доктрині віри.

-Але є “але”?

-Але перевага надається традиційному похованню, тобто перед кремацією має бути звершений весь чин похорону над тілом померлої особи, так як годиться християнину. Лише тоді, після звершення цієї літургійної практики, лише тоді спеціальні, відповідальні за кремацію фірми, повинні цей прах людини, поховати у відповідному місці. Цей прах, за вченням і інструкціями Католицької Церкви, не можна зберігати вдома, не можна використовувати, як різні добрива, робити різні медальйони, чи тощо, як ми можемо зустрічати зараз на Заході,але справді прах має бути похований у землю. Тому, якщо людина обирає кремацію, яка суперечить християнському вченню про Воскресіння тіла, як такого, то Церква це вважає гріхом і ми не можемо молитися Чин панахиди, чи Чин похорону за таку особу. Але якщо це логічний наслідок, і людина розуміє, що вона буде піддана кремації, але вона хоче, щоб над її тілом помолилися і людина хоче так, як личить християнину, то Церква не бачить у цьому жодної проблеми.

-А який відсоток консервативних галичан буде проти кремації, на Ваш погляд?

-Церква закликає до традиційного поховання. Нікого не можна змушувати до кремації. Звісно, буде відсоток, які прагнутимуть, щоб ховали у традиційному ключі. І ми не можемо у цьому відмовити! Але як альтернатива і вибір для родини, яка втратила рідну особу, яка відійшла до вічності, буде кремація. Час іде невблаганно швидко, але ресурси землі обмежені. І ми бачимо, що відбувається на кладовищах.

-Отче, у деяких країнах будують кількаповерхові колумбарії. Що думаєте про такий альтернативний метод поховання?

-У відповідній інструкції Католицької Церкви ідеться, що поховання має відбуватися на кладовищах, на відповідно створених місцях, чи у храмах, там є такі ніші. У тому немає нічого поганого. Церква також говорить і про штучні квіти, які нищать нашу екологію. Звісно, що Церква буде виходити назустріч, не будемо робити екологічного гріха.

Записала Оксана Бабенко з ефіру https://zaxid.net/