О. Віктор Маковський: «Йоан Павло ІІ був дуже слабкий тілом, але міцний духом»

Отець Віктор Маковський, священик Київсько-Житомирської дієцезії, належав до складу організаційного комітету Апостольської подорожі Святішого Отця. Під час нашого з отцем інтерв’ю, він поділився своїми спогадами про зустріч з Папою та його візит до храму св. Олександра.

Приготування до візиту Папи Йоана Павла ІІ розпочалися ще у вересні 2000 року. Отця Віктора тоді призначили відповідальним за пошиття орнатів та альб, а також за літургійний спів під час урочистої Святої Меси, яка мала відбутися 24 червня на «Чайці».

Папський зведений хор з Миколою Дядюрою (він тоді був головним диригентом Національної Філармонії) після Св. Меси на летовищі «Чайка» 24.06.2001. Фото – Ганна Путова

Отче Вікторе, скажіть, будь ласка, який найперший спогад виринає у пам’яті про візит Папи?

Найперше, напевно, що міг бути так близько Святішого Отця.

Фото – Ганна Путова

Приготування завжди пов’язані із несподіванками. Чи зіштовхнулися Ви із такими несподіванками?

Так. Пригадую, як за добу до урочистої Святої Меси на летовищі, виявилося, що у нас немає нової скатертини на вівтар. Всі були настільки заклопотані, що про це геть забули. Але, дякувати Богу, знайшлася одна пані, яка пошила скатертину буквально за ніч. І вже вранці я привіз її на Чайку, а за пів години до Служби Божої, вона прикрашала наш вівтар.

Папа на Бульварно-Кудрявській вулиці. Фото – Микола Рябокінь

Що можете розповісти про останній день приготувань?

День перед 24 червня був дуже насичений. Так, парафіянки пані Анна Путова та ще декілька дівчат прасували орнати та альби. А пізно ввечері, ми вже завезли весь літургійний одяг та розклали у захристії.

Урочиста Євхаристія на «Чайці» звершувалась на великому вівтарі, який потім якийсь час стояв у парафії св. Олександра. Яка його історія?

Цей вівтар, разом із троном та амвоном, замовив ще о. Ян Крапан у одного майстра. Так, до тисячоліття хрещення Русі були виготовлені маленький вівтар та бокові крісла трону, що і донині стоять у храмі св. Олександра. Маленький вівтар за розміром був трохи вужчий, ніж великий, бо верхня частина його кріпилася на чотирьох ногах-колонах. Де зараз він знаходиться, я не знаю.

Цікава ситуація також із троном, на якому, власне, і сидів Папа. Трон, який зараз стоїть у храмі св. Олександра, був виготовлений на початку 90-х років. Пам’ятаю, як у 1992 році, будучи ще семінаристом, я проходив практику у Києві, то великий трон вже тоді був у св. Олександра. Отець Ян Крапан розповідав, що його також замовили до тисячоліття хрещення Русі, але тоді Папа не зміг приїхати, тож він чекав свого часу.

Але, коли у 2000 році Папа приїхав в Україну, він не міг використати цей трон. Тоді, в Житомирі був виготовлений інший, зі спеціальними поручнями і спеціальної форми сидіння. Саме його і використовував Папа у Києві. Цей трон зараз зберігається в семінарії у Ворзелі.

А що стосується великого вівтаря, на якому звершувалася Свята Меса на аеродромі «Чайка» – його було виготовлено у 1996 році. Проте, щоб одразу його викупити, у парафії не було коштів і він зберігався у майстра аж до візиту Папи. Тому, у 2000 році, його викупили спеціально на цю подію.

Після візиту Папи, великий вівтар деякий час був в Парафії св. Олександра. Згодом, за часів служіння архієпископа Петра Мальчука, його разом з амвоном було передано Парафії Матері Божої Фатімської, смт. Довбиш.

Ці вівтарі, трон і крісла виготовлені із червоного дерева, тому є досить коштовними.

Також була ще підставка на вівтар під Месал, але … після Меси, коли люди масово йшли фотографуватися на фоні папського вівтаря, підставка десь зникли.

Йоан Павло ІІ відвідав також і храм св. Олександра. Знаю, що Ви навіть маєте пам’ятні фото цієї зустрічі…

Так, у храмі св. Олександра мені випала честь особисто приймати понтифіка. Так, під час своїх відвідин храму св. Олександра, він захотів зустрітися із с. Мартою Рик та с. Марі Жермен Дюбан, які були йому знайомі.

Фото – Анатолс Каушкаліс

Під час візиту Папи до Києва, парафія св. Олександра отримала ще один важливий подарунок…Що це був за подарунок?

Коли Папа проходив бічною навою костелу, він побачив громіздкі ящики. Він запитав: «Що це таке?» – Це був орган, який ми отримали в подарунок від парафії св. Марії Магдалини міста Герцогенауерах, неподалік Нюрнберга (Баварія, архідієцезія Бамберга) з нагоди візиту Святішого Отця до України.

І цей орган досі лунає в стінах конкатедри?

Так.

Що Вас найбільше вразило у постаті Йоана Павла ІІ?

Насправді, те, що він був дуже слабкий тілом, але міцний духом. Також мене дуже вразила його досить довга молитва перед Пресвятими Дарами.

Джерело: Католицький медіа-центр