«Однією зі складових цих звернень є вдячність», — Тімоті Снайдер у післямові до книжки Блаженнішого Святослава

«Блаженніший Святослав день за днем дякує окремим людям, висловлюючи подяку завжди з позиції смирення, — зазначає Тімоті Снайдер. — Я ж вдячний за цю книгу, як, упевнений, будуть вдячні й інші, адже люди прагнуть осягнути досвід війни та моральні засади опору».

У післямові до духовного щоденника Глави УГКЦ у перший рік війни Тімоті Снайдер наголошує, що замість «заяложених проповідей чи простих формул» Блаженніший Святослав пропонує «прагнення діяти і порушувати серйозні богословські питання серед складності людських страждань».

Тімоті Снайдер відзначає, що у зверненнях Предстоятеля церковний календар, хронологія тижня й року накладаються на щоденну історію звірств і страждань. «Ми розуміємо, що війна — це не просто хронологія, її потрібно щоразу осмислювати, і що нам треба також осмислювати самих себе — щомиті», — зауважує професор.

«Нам слід остерігатися „внутрішнього окупанта [нашої] особи“, не впадати у зневіру та безнадію й не шукати собі виправдань. „Свідчення світові“ ми несемо тоді, коли діємо за спонукою внутрішніх переконань, які допомагають іншим залишатися людяними», — пише автор післямови.

Тімоті Снайдер також аналізує, як у книжці тлумачаться Заповіді: «Ці богословські твердження, цікаві у будь-який час, тут постають у тісному зв’язку з війною. Важко придумати більш серйозні проповіді у воєнний період, хоча, звичайно, є український прецедент — звернення Андрея Шептицького».

Він акцентує, що в цій книжці Блаженніший Святослав продовжує традицію пастирських послань митрополита Андрея Шептицького в період війни і цитує свого попередника щодо важливих питань українського суспільства.

Нагадаємо, 6 червня в Києві відбулася презентація книжки Глави УГКЦ, у якій зібрані тексти його щоденних звернень до людей доброї волі всього світу, виголошені впродовж першого року повномасштабного вторгнення. Придбати її можна за покликанням.