Окультизм, маніпуляція і задурювання мас. Правдиве обличчя російського «клерикалізму»

«В росії відбувається свідома, штучна реанімація православ’я, за участі усіх наявних політичних сил. Насправді, православ’я приймає роль державної ідеології і значною мірою виконує її. Якщо ближче поспостерігати за внутрішнім життям росії, то чітко видно, що усе, що зараз відбувається, це втручання православ’я в поточні процеси. Відділення Церкви від держави – типове для Заходу явище – насправді у нас не зобов’язує. На даний час росія є бюрократичною, міліцейською і клерикальною державою», – розповів Алєксандр Зінов’єв, автор терміну «homo sovieticus», у розмові з Філіпом Мемчесом, записаній на сторінках книги «Слуги і вороги імперії. Російські розмови про кінець історії».

На думку Зінов’єва, «в росії відбувається майже очевидне формування клерикального суспільства», найкращим доказом чого має бути сам владімір путін. «Майже усі колишні комуністи презентують себе як віруючих, що не означає, що їхня віра є глибокою. Це просто стало формою суспільної поведінки. І значною мірою тут люди видають себе за таких, такими не будучи»,- наголосив він.

Як вважає Зінов’єв, окрім рухів, жестів і маніпуляцій, що мають на меті викликати як серед росіян, так і в інших націй моду на християнство, в росії також триває потужна операція «тотального задурювання людських мас». «Доходить до пониження інтелектуального рівня і деградації багатьох інших людських особливостей. У зв’язку з цим, природнім є оживлення усілякої релігійності. Активізуються секти, в тому ж числі саєнтологи. Динамізуються парарелігійні суспільні рухи. Спостерігається сильна тенденція повернення до минулого», – зазначає він.

Росіянин переконаний, що такого типу діяльність призводить до «перетворення людства на зборище ідіотів». «Буде лише посилюватись маніпулювання людськими масами за дозволом керівництва нового світу». Воно вже стає можливим, зараз і тепер. Жах сьогоднішнього світу не полягає в тому, що надходить посткомуністична епоха. А радше – що великими кроками наближається пост-демократична епоха. Усі найкращі досягнення західного світу(…) є під загрозою» – підсумовує він.