Олімпіада: деякі чоловіки сказали, що вони жінки й перемогли жінок

На літній Олімпіаді 2016р. в Ріо-де-Жанейро сталася історична річ: чоловіки проголосили себе жінками, змагалися з жінками у бігу й перемогли. У забігу на 800 м здобули усі три медалі. В інших змаганнях трансендерів не було, пише pro-life хорватський сайт «Narod.hr».

Усе це супроводжувалось гробовою мовчанкою ЗМІ по цілому світі.

Про мовчанку ЗМІ

ЗМІ цю подію «не помітили» з двох причин. По-перше, ця подія є настільки абсурдною, що її не можливо боронити, а не можна критикувати. Оскільки, власники ЗМІ, в основному, підтримують гендерну ідеологію, критикам цієї події не можна надавати простору в ЗМІ, а ЗМІ, все ж таки, свідомі, що позитивне описування цієї події було би тільки шкідливим. По-друге, гендер-активісти так само мовчать, тому нема у кого взяти прихильний до цієї події коментар.

Про мовчанку активістів

Навіть найтвердіші прихильники гендерної теорії (нема статі – все тільки в голові, всі мають рівні права і можливості, не дивлячись на біологію) не хочуть сказати, що «олімпійське» змагання чоловіків із жінками це дійсно спорт і , що воно так по-людськи і порядно. Оскільки йдеться про високошановану річ – Олімпіаду, активісти не наважуються тріумфувати з причини успіху свого агресивного активізму, який зруйнував логіку, репутацію і честь найважливішої спортивної події у світі. Вони щасливі, бо для них, окрім власного фізіологічного задоволення, нема ніяких святинь (про це пише їхня вчителька Джудіт Батлер), але мовчать, шоковані власним успіхом, який і найдурнішим відкрив очі на увесь абсурд їхнього вчення.

Не забуваймо: чоловіки проголосили себе жінками, змагалися у бігу з жінками і перемогли. Логіка цієї події нічим не може бути оборонена.

Це так як би розбещені діти запалили батьківську хату: хата горить, але всі мовчать і ніхто не гасить полум’я. Трагедія занадто велика, щоб хтось став в оборону зіпсутих дітей, але чужі люди не можуть їм нічого зробити. А їхні батьки того не можуть зробити, бо власне вони вчили своїх дітей бавитися сірниками у темній шафі.

Про мовчанку світу

З, наведених вище, причини мовчить і світ. У західному світі та мовчанка ще є голоснішою, бо більшість впливових противників абсурдної теорії-ідеології мають заклеєні роти. Найкращою ілюстрацією того стану є законопроект канадського прем’єра Джастіна Трюдо – хто проти гендерної теорії – на два роки до тюрми його. Цього не робив навіть Сталін, щоб захистити Мічурінові байки про величезні комуністичні яблука, хоча Мічурінова теорія у той час виглядала менш абсурдно, аніж гендерна теорія у наш час, а Сталінова влада була сильнішою від влади Трюдо.

Про мовчанку феміністок

Феміністки вигадали гендерну теорію, їм вдалось «продати» її під наукову теорію. Тепер вони опинилися у ситуації, що особи, про яких всі знають, що вони – чоловіки, перемагають осіб, про яких всі знаю, що вони – жінки. Якщо феміністки протестуватимуть, то тим самим виступлять проти власної теорії, а якщо мовчатимуть, то зрадять те, за що сотню років вони воювали. Виходить так, що феміністки чим більше перемагають – тим більше втрачають. Цього вони не бачили коли без будь-якої потреби почали війну проти чоловіків і зараз виходить, що феміністки перемогли… жінок. Але чи вони це, принаймні, зараз бачать?

Чому чоловікам дозволили на Олімпіаді змагатися з жінками?

Це сталося під тиском гендер-активістів, які людей, що інакше думають, мають протилежні докази і знання, витискають з роботи, руйнують їм бізнес, ображають, судово переслідують і кидають до тюрем. Арбітражний спортивний суд CAS постановив що чоловіки можуть брати участь у жіночих змаганнях без відповідних гормональних змін. «Таким є закон», – холоднокровно кажуть правники. Так, таким є закон, який був прийнятий без наукової аргументації, без суспільних і медичних показників, без референдуму.

Червона з стиду і принижена Міжнародна асоціація атлетичних федерацій (IAAF) мусіла прийняти рішення CAS, але дала вимогу, щоб до 2017 р. були надані відповідні докази. Але хіба гормони це не докази у даному випадку?

Що хотіли осягнути чоловіки у змаганні з жінками?

Один біологічний чоловік, який змагався у бігу проти жінок і переміг, так оцінив свій вчинок: «Думаю, що суть в тому, щоб люди любили один одного і ніхто нікого не дискримінував. Не має значення як люди виглядають, як говорять, як рухаються, які м’язи мають… Основне – забава».

Прочитайте цю заяву кілька разів, бо саме вона відкриває усю суть гендерної теорії-ідеології й гендерної політики, які на перший поверхневий погляд виглядають незле. Отже, основне, що «люди любили один одного». І саме використання поняття любов у просуванні гендерної теорії зарекомендувало себе у якості тяжкої артилерії, яка руйнує всякий опір.

Все є у «недискримінації», продовжив/-ла переможець/переможниця забігу, який/-а думає в даному випадку на себе, але забуває проте, що сам/-а дискримінував/-ла осіб, яких легко переміг/-ола, оскільки вони мають іншу гормональну природу, а тим самим і тілесну конструкцію.

Але найголовніше для переможця/переможниці забігу – забава. Суспільна наукова дисципліна, яка знає, що відбувається мовчить, то мусимо і ми помовчати. Але проголосити Олімпіаду забавою, виглядає, як образа старогрецьких змагань, які до сьогоднішнього дня затримували своє достоїнство, серйозність і честь, як змагання найкращих спортсменів світу.

Важко повірити, що всі ці люди, які роками вправлялися, тренувалися, мучилися, докладали зусиль, зрікалися дуже багатьох речей, робили це тільки заради кількаденної забави на чужині і то за рахунок платників податків власної країни.

Наслідки

Наслідки цієї поді в Ріо (що чоловіки перемогли жінок), небачено далекосяжні! Вони цілому світу відкрили очі на той абсурд, який робиться.

Олімпіада – дуже важлива і популярна подія і знищення її смислу, через змішування статей, краще висвітлює й інші страшні сторони застосування гендерної теорії та її дурість у щоденному житті. Наприклад, на сьогодні сором’язливо і з тяжкою мукою публікуються дані про жахливі наслідки усиновлення дітей одностатевими парами, але зараз стверджується, що незаперечні докази будуть тільки через 20 років, коли ці діти виростуть і це надасть можливість зробити 100% достовірний аналіз. Але ніхто не говорить, що це буде уже запізно.

Якщо на Олімпіаді 2016р. було три чоловіки, які змагалися як жінки, скільки їх буде за 4 роки? А що буде із рештою змагань – всесвітніх, континентальних, міжнародних, національних, що буде з першостями, лігами… Що буде коли «жінки в голові» зійдуться у спортивному поєдинку з біологічними жінками у єдиноборствах, гандболі, метанні снаряду і списа, баскетболі… у всьому?

М. Марушічь