Опублікований найдавніший папірус з текстом з Євангелія від Марка

Товариство з досліджень Єгипту в останньому томі Оксірінхських папірусів (том LXXXIII) опублікувала фототипічну копію, а також реконструкцію з коментарями на папірусний фрагмент, що містить неповний текст кількох віршів 1-ої глави Євангелія від Марка – 7-9 і 16-18, повідомляється на сайті товариства.

У виданому томі цей папірусний фрагмент значиться під номером P.Oxy. 5345. В класифікації новозавітних папірусів цей фрагмент носить назву P137. Оригінал рукопису, що зберігся, знаходиться в оксфордському Музеї Ешмол.

Британські папірологи, які опублікували фрагмент професора Даніеля Коломо і Дірк Оббінк, на підставі палеографічних даних датують його періодом з 150 по 250 рік після Різдва Христового

Манускрипт, а точніше те, що від нього залишилося, є частиною папірусу розміром 4,4 x 4 см. Рядки з фрагментарно збереженими віршами Євангелія від Марка розташовані по обидва боки рукопису, що вказує на те, що це був, швидше за все, перший лист кодексу, а не сувій з текстом. У кодекс могли входити, крім Євангелія, і інші новозавітні твори.

Досліджень археологічних знахідок, які поміщені в один ящик для зберігання з фрагментом Євангелія, не велося аж до 2011 р. Тільки тоді за нього взялися вже згадувані папірологи з Оксфорду Коломо і Оббінк. При цьому за свідченням відомого фахівця по Новому Заповіту Крейга Е. Еванса, фрагмент був знайдений в похоронній масці з папірусу.

В Єгипті римсько-елліністичного періоду існувала практика накладати на голову муміфікованого тіла небіжчика маску. Золоті маски були доступні далеко не всім, тому широко використовувалися маски з папірусного листа або полотна. Подібна фарбована маска, склеєна з декількох папірусів, і була піддана «вівісекції»: шляхом розчинення клею дослідники виокремили з неї фрагмент з текстом з Євангелія від Марка, а також ще сотні фрагментів папірусних рукописів різного змісту – від класичних давньогрецьких текстів (Гомер, філософські трактати ) до ділових розписок і приватного листування.

Після того, як було встановлено, що фрагмент містить текст з другого канонічного Євангелія, розгорілися палкі суперечки з приводу датування папірусу. Він був досліджений різними методами, в тому числі і за допомогою радіовуглецевого аналізу, а також шляхом порівняння з датуванням інших документів, які перебували разом з ним в масці. Спочатку з’явилися припущення, засновані на неточних даних, про раннє походження документа – кінець I століття н.е. Але незабаром, в результаті уточнюючих досліджень і вимірів, більшість вчених зійшлися на датуванні II або навіть III століттям. На подібному, досить приблизному, датуванні зупинилися і видавці Оксірінхських текстів.