Отець Боваті: Чинити добро так, ніби наші руки є Божими руками

Шлях ізраїльського народу через пустелю, що є місцем випробування Божого люду, але також і місцем об’явлення Божої доброти. Такою була тема шостої реколекційної науки отця П’єтро Боваті, що проводить духовні вправи для Римської Курії.

У старозавітній Книзі Виходу пустеля вважається місцем провидіння, в якому Господь проявляє Себе як Бог союзу з Ізраїлем,  як Бог добрий і вірний і, одночасно, як всемогутній Вседержитель, Якому підпорядковуються всі сили всесвіту. На цьому наголосив отець П’єтро Боваті в шостій реколекційній науці у середу пополудні, 4 березня 2020 р., під час духовних вправ для Римської Курії, що відбуваються в реколекційному осередку «Дім Божественного Учителя» в містечку Арічча, та за якими Папа Франциск слідкує з Ватикану.

Бог об’являється через добрі вчинки людей

Пустеля, за словами проповідника, є символом людського існування на землі, де людина страждає, але де також об’являється Бог в діянні Своїх слуг. У цьому контексті він закликав присутніх з відповідальністю й покорою взяти на себе завдання чинити добро «так, ніби наші руки є Божими руками». Це відбувається тоді, коли Божий слуга живе чеснотою слухання Божого голосу та голосу довіреного йому люду.

Допомагати іншим у випробуванні

Отець Боваті зазначив, що в пустелі, яка є символом життя, Бог випробовує свій народ, аби він зміцнився у вірі та спонукає сильніших з них, таких як Мойсей, допомагати іншим пройти це випробування. Мойсей слухає волання страждаючих й, іноді, він сам не має відповіді на їхні прохання. Однак, він вислуховує людей, бо так вчиняє Бог. «Наші молитви також завжди недосконалі, – зазначив проповідник, – і, насамперед, волання бідного люду часто є хаотичним». Тоді Мойсей з вірою взиває в молитві до Господа, перемагаючи спокусу, і Бог вислуховує його молитву.

В любові немає слави й почестей

Провідник реколекцій підкреслив, що в Книзі Виходу Господь дає своєму народові закон. Це, за його словами, вказує на те, що Божа допомога передбачає послух Йому. Посилаючись на євангельський уривок про Страшний суд, він нагадав, що судитимуть тільки по тому, чи ми допомагали найбільш потребуючим. В них перебуває Христос. «Але як ми можемо побачити, що опікуючись найменшими, ми допомагаємо Богові?» – відповідаючи на це риторичне запитання, отець П’єтро Боваті зазначив, що ми любимо не через те, що бачимо; в любові немає слави, почестей, а є дарування самих себе аж до смерті, є повнота добра й благословення Отця життя.