Отець Омелян Колодчак про в’язничне служіння
Христос Воскрес! Отче Омеляне, ви вже багато років є в’язничним капеланом Збаразької ВК № 63. Розкажіть будь ласка, чим на вашу думку є капеланське служіння в’язням?
– Воістину воскрес! Капеланське служіння в’язням відкриває нам Ісуса, як доброго пастиря. Цей добрий пастир полишив 99 овечок і пішов у пошуках однієї заблуканої. І коли відшукає її, бере на свої рамена, щоб принести до стада.
В наш час, коли світ презентує глобалізацію суспільства, так важко відчути потреби і тривогу, переживання і падіння учасників світового бігу. Саме капеланське служіння для в’язнів є виявом цього особливого покликання, вказати правдивий шлях, шлях сповнений правдивого світла і любові.
Папа Франциск, своїм особистим прикладом, як взірець, вказує нам на людей у потребі, безхатченків, соціально незахищених в’язнів, відвідуючи їх і благословляючи. Цим відкриває правди і істини Вселенської Церкви, Церкви-матері, яка своєю любов’ю огортає усіх своїх дітей. І власне капелан несе і відкриває для в’язня цю істину любові, продовжуючи дію і благословення Святішого Отця. В цьому і є живий зміст сутності церкви, нести зцілення любов’ю.
Сучасне суспільство зараз є недосконалим і жорстоким, повним гріха. Яким чином у сучасному світі в’язничний капелан може допомогти в’язням? Як побудувати здорове суспільство?
– Коли світ прагне бездоганності у всіх сферах людських відносин, стираючи індивідуальність особи, з її позитивом чи негативом, то Христос вказує людству, що є ті, які потребують лікаря. І лише пізнавши зцілення у Христі, можна будувати здорове суспільство. Члени суспільства, які знаходяться по той бік колючого дроту, вказують на його рани, недосконалості. Можна відгородитись, ізолювати, але цей процес безуспішний. Церква в особі священика-капелана вказує інший шлях – шлях зцілення. Щоб стати на на цей шлях зцілення капелан покликаний відкривати ці рани, вказувати причину їх виникнення. Причина терпінь і страждань, не як покарання чи випробування, а як наслідок гріха. На превеликий жаль людство створює всі умови для гріхопадіння, ще від самого перебування в утробі матері. Прийшовши у в’язницю священик не засуджує, а відкриває правду для в’язня, що він є повноцінним учасником цього суспільства, з його жорстокістю, неправдою, підлістю, фальшю. Відкривається істина, що всі потребують перемін, перемін духовних, моральних. Це надто важкий шлях, який повинен пройти кожен особисто, але у Христі і з Христом. Це як будівничий, який у пошуках наріжного каменя. Капелан своїм служінням вносить цей наріжний камінь для того, щоб дати змогу в’язневі побудувати міцні підвалини свого життя.
На що ви покладаєтесь у своєму священичому служінні для жінок-в’язнів?
– У моєму священичому служінні для жінок-в’язнів покладаюсь на взір Пресвятої Богородиці. Через Її покору вона принесла радість всьому людському роду. Радість через Марію, торкнулась праведних Йоакима і Анни, знявши їхню неславу бездітності. Саме через Марію капелан приносить до жіночої в’язниці радість у молитві до неї, чи у молебні чи на св. вервиці, і цим знімає неславу «безбожництва» в’язня. Коли Пречиста Діва Марія відвідала Єлизавету, то дитя здригнулося і зраділо у лоні Єлизавети. Через Марію капелан приносить радість у внутрішній світ жінки-в’язня, вказуючи на її покликання материнства. В особі Марії капелан має міцну кладку, якою може перевести заблукану овечку. З нами Марія – все і всюди, – так може сказати капелан жіночої в’язниці.
Капеланське служіння в’язням це не є якийсь особливий подвиг. Це є любов до суспільства в якому ти живеш, сприйняття цього суспільства з його успіхами і недоліками. Коли переймешся його успіхами, то бачиш у собі, якими мізерними є твої особисті звершення, занурившись у його недоліки не бачиш як багато їх у тебе. І приходиш до висновку, що Господнє провидіння запровадить тебе у це місце і в тому часі, де взаємно люди є один одному потрібні, чи капелан в’язневі, щоб свідчити йому Христа, чи в’язень капеланові, щоб на взаємно свідчити йому Христа. І цим відкрити таємницю життя в суспільстві, яке повинно бути пов’язане через Христа і з Христом.
У чому полягає сутність стратегій 2020 у живій парафії для служіння в’язням?
– Кожен парафіяльний священик, який сповняє ще обов’язки в’язничного капелана глибоко усвідомлює сутність стратегії нашої церкви 2020 у живій парафії. Бо своїм служінням у в’язниці підносить до нового життя, життя духовного, життя зціленого любов’ю зранених гріхом членів містичного тіла Христового – Церкви. У своїх молитвах і св. Літургія за в’язнів лучить їх із потребами парафіяльної спільноти. Таким чином постає цілісність життя церкви у Христі. І роль капелана у цьому – це свідчення стратегії у живій парафії, до якої на своїх раменах приносить заблукану овечку, щоб її дати правдиву поживу у новому житті.
Ким є в’язничний капелан для в’язнів?
– Суспільство юридично покарало свої членів, огородивши їх від себе в’язницею. Господь Ісус Христос покликав свого священика дав йому у серце свою любов, щоб ним відкрити в’язниці. В’язничний капелан – це, як ключ, якого всі в’язні очікують, бо він несе свободу, нове життя. Саме капелан приносить духовне звільнення в’язням, відкриваючи їхні серця і душі для Ісуса.
Хто бачив тюремні ключі, вони є великі і масивні, щоб ніхто не зміг їх підібрати. Таким великим і жертвенним є служіння в’язничного капелана, його неможливо підробити тому що цю велич і неповторність йому надав Господь. Священик-в’язничний капелан у Господі Ісусі Христі звершає усе своє служіння славлячи Його.
Амінь.
о. Омелян Колодчак капелан в’язничний (ВК №63)
Розмову вела волонтер в’язничного служіння Надія Тхір
About The Author
