Отець Ростислав Бубняк: «Наша мета – зберегти шлюб. Тому справу розглядаємо півтора-два роки»

Про процедуру «церковного розлучення» розповідає судовий вікарій Львівської архієпархії УГКЦ

Подружжя – це присяга любові, вірності, чесності аж до смерті, незважаючи на труднощі. Це мають розуміти молодята, які вирішили поєднати свої долі і присягнути на Святому письмі. Проте сірий побут, алкоголізм, подружня зрада руйнують сімейну ідилію… На стосунках ставлять крапку у цивільному суді, а потім звертаються до церковного суду із проханням визнати їхній шлюб недійсним. Як триває ця процедура, журналісту “ВЗ” розповів судовий вікарій Львівської архієпархії УГКЦ, отець Ростислав Бубняк.

– Отче Ростиславе, якщо подружжя вирішило визнати шлюб недійсним і подає про це заяву – як довго і за яких умов буде задоволено їхнє прохання?

– Що таке подружжя для Католицької церкви? Це – союз між чоловіком і жінкою, заснований Творцем, для добра цього подружжя, для народження і виховання дітей. Коли говоримо про процес визнання недійсності подружжя, це не можна вважати церковним розлученням, як кажуть у народі. Людина має право подати скаргу до церковного суду, в якій вона оскаржить дійсність свого подружжя. Церковний суд, приймаючи позовну скаргу? від особи, розглядає, чи є підстави, факти, докази, і лише тоді вирішує – можна розпочинати справу чи ні.

– Тобто не від кожного приймете скаргу?

– Бувають люди, які приходять до церковного суду і кажуть: ми зрозуміли, що ми – чужі одне одному. Просимо анулювати наш шлюб. Скаргу від такого подружжя ми не приймемо… Церква ставить три вимоги для дійсності шлюбу. По-перше, шлюб можуть укладати особи, які не мають канонічних перешкод. Перед шлюбом священик перевіряє молодят, чи не шлюбували раніше, чи наречений не є монахом, а наречена монахинею, чи наречені не є братом і сестрою. Друга вимога: має бути “добра і непримушена воля”. Це означає, що людина свідомо, добровільно приступає до вінчання. Щоб це не було під примусом, шахрайством. Третя – щоб вінчання відбулося згідно з церковними приписами – у церкві, щоб благословляв священик за присутності свідків. Якщо ці три вимоги виконані, значить, шлюб є дійсним. І жодна людська влада, жодна церковна влада не зможе цей шлюб розірвати.

Якщо ж люди укладають шлюб з перешкодою, або недобровільно, несвідомо, і можуть це довести під час процедури, тоді шлюб може бути визнаний недійсним. Процес визнання недійсності шлюбу – це насамперед визначення реальності шлюбу, був він правдивим чи ні. Помилково буде вважати: якщо людина звернулася до церковного суду, то стовідсотково отримає позитивне рішення.

– Відсутність дітей може стати причиною визнання шлюбу недійсним?

– Якщо хтось до одруження знає про якісь свої хвороби і приховав, це може бути причиною визнання шлюбу недійсним. Зараз, на жаль, 15 відсотків подружніх пар є стерильними, тобто не можуть мати дітей. Це не є підставою для визнання шлюбу недійсним. Одружилася пара, обоє здорові, а потім сталася біда – хтось з членів подружжя отримав каліцтво. Хіба це може стати причиною для розлучення?! Це вже егоїстичний підхід до подружжя.

– Буває так: люди укладали шлюб з великої любові, жили добре, народили дітей, але минуло десять років, і хтось з членів подружжя знаходить собі іншу чи іншого… У цивільному суді їх розлучили, і вони йдуть до вас, щоб церква визнала шлюб недійсним…

– Ми не дивимося лише на наслідки шлюбу, мовляв, життя не вдалося і треба розлучитися. Акцент робимо на моменті укладення шлюбу – він був дійсний чи ні. Якщо людина до укладання шлюбу зловживала алкоголем, а через кілька років ця хвороба почала прогресувати, це може стати причиною для визнання шлюбу недійсним. Те саме стосується і “походів наліво”. Якщо один з членів подружжя на момент укладення шлюбу не приховував, що гуляв і буде гуляти, і людина не опам’яталася, можемо прийняти позитивне рішення і визнати такий шлюб недійсним. Коли така особа присягала на Святому письмі – значить, фальшувала і обманювала. До кожного подружжя і до кожної поданої скарги церковний суд ставиться індивідуально. Попри все, наша мета – зберегти шлюб, поєднати сім’ї. Намагаємося помирити. Тому й справу розглядаємо не тиждень-два, а півтора-два роки. Найбільша радість, коли вдалося поєднати подружжя.

– Скільки пар вдалося переконати у дійсності їхнього шлюбу?

– Обов’язок церковного судді – застосувати всі можливі пастирські засоби для того, щоб сторони помирилися і поновили спільне життя. До нас приходять люди, які не живуть разом багато років. Люди стають чужими і можуть не бачити одне одного по кілька років, мають інші сім’ї. Таких вже не переконаєш. Але якщо молодята, поживши рік-другий, прибігли визнати їхній шлюб недійсним, намагаємося не допустити до розірвання стосунків. На рік вдається зберегти чотири-п’ять подружніх пар.

– Скільки священиків працює у церковному суді?

– Подружню справу розглядає троє суддів і нотар. У кожній справі є призначений захисник подружнього вузла – особа, яка доводить суддям, що шлюб є дійсним і буде захищати подружжя. Буде робити все, аби зберегти цей шлюб. Іншими словами, це адвокат від імені церкви.

– Скільки коштують послуги церковного суду?

– Сталої “такси”, як у державних установах, нема. Однак є певні судові витрати, бо доводиться користуватися поштою, надсилати рекомендовані листи не лише в межах України, а й за кордон. Використовуємо канцтовари… Дотацій не отримуємо, тому люди, які вирішили подати заяву до церковного суду, вносять пожертву на єпархію. Звідти беремо кошти на потрібні видатки.

– Чи можуть сторони після уневажнення шлюбу брати повторний шлюб?

– Шлюб не можна трактувати як повторний. Коли йде визнання недійсності шлюбу, мається на увазі, що шлюб не відбувся. Якщо така особа після визнання недійсності шлюбу захоче присягнути комусь на вірність і любов, то має на це право.

– Якщо церква вирішила не визнавати шлюб недійсним, чи може подружжя оскаржувати рішення церковного суду?

– Якщо після негативного рішення особа вважає вирок несправедливим, то має право апелювати проти цього вироку до апеляційного суду.