«Оживлення має починатися зі слова і з таїнства», – о. Василь Рудейко

Доповідь першого блоку з листа Блаженнішого Святослава про «Живу парафію»: Боже Слово – Літургія присвячена красі візантійського Літургійного обряду.

«Основною мовою візантійської Літургії є її краса», – зауважує доповідач і додає, що краса говорить мовою поезії, позаяк Літургія є досвідом позаземного. На Літургії ми так і молимось: «за красу дому твого», тому дбаємо про гарний вигляд церкви, священика, спільноти.

У живій парохії просто необхідним є коло церковних Богослужінь. «Для перших християн Літургія була ознакою святкового дня. Євхаристійну Літургію звершували урочисто. До її звершення готувались упродовж тижня. Основними Богослужбами були Утреня і Часи», – говорить священик.

Рівно ж звертає увагу, що Євхаристія на сьогодні перестає бути єдиним місцем, де вся спільнота покликана бути разом, а між церквами немає завдання – показати єдність Церкви.

«Церковне богослужіння зведено до інструкталізації – моління за треби: живих, померлих, корови…», – наголошує священик і додає, що це, до певної міри, аномалія в Літургійному Благочесті. Натомість важливо показати цілість, а не помножити Літургійні Богослужіння.

Рівно ж «Літургія не оперує поняттям мінімуму, – зауважує доповідач, – немає супермолитви, яку ми помолимось і відтак отримуємо десять кілограм благодаті», – говорить о. Василь і додає, що Святим Отцям, котрі творили тексти, йшлося не про те, що мінімально має зробити священик. В оновленні нашого Літургійного благочестя має відігравати не скільки, а як», – говорить священик.

«Ми не осмислюємо Святе Письмо», – звертає увагу о. Василь і зауважує, що за 25 років ми не створили жодного гідного коментаря до Святого Письма. «У нас навіть немає зацікавлення, щоб такі коментарі з’являлися», – говорить священик.

Про наше мовлення, яке часто є далеким від суті Божої краси, закликає задуматись о. Василь, зауважуючи. «Чи задумуємось ми, коли говоримо: празник, відправа, вислухати Літургію, відбути сповідь?», – зауважує доповідач і додає, що наша мова нас зраджує, що ми самі виховуємо її нечистоту. «Оновлення, – на переконання Блаженнішого, – має передбачати очищення нашої мови».

«Провідь, як така, що кормить та надихає на служіння, є ще однією цілісною складовою оживлення слова, до чого заохочує Блаженніший Святослав», – говорить о. Василь.