Папа: Багатством християнина є Христове ім’я, що спасає

Перше чудесне зцілення, записане в Книзі Діянь Апостолів, було в центрі роздумів Папи Франциска під час 280-ї загальної аудієнції його понтифікату.

У середу, 7 серпня 2019 р., після липневої перерви, у Ватикані відновилося проведення загальних аудієнцій з Папою Франциском. Повертаючись до циклу повчань, присвячених першим крокам Церкви, що описані в Діяннях Апостолів, Святіший Отець звернув увагу на те, що проповідування Євангелія покладалося не лише на слова, але й на «конкретні дії», що засвідчували істинність звіщення. Йдеться про «знаки й чуда», чинені апостолами, які підтверджували їхні слова та показували, що вони діяли в Христове ім’я.

Гра поглядів

Наступник святого Петра зосередив свою увагу на першому чудесному оздоровленні, про яке розповідається в Діяннях Апостолів. Воно, за його словами, має «чітку місіонерську мету», тобто, пробудити віру. Бачимо святих Петра та Івана, що прийшли молитися до єрусалимської святині. Це була пора жертвопринесення, й біля дверей храму вони побачили паралітика, що жебрав.

Папа звернув увагу на те, що Мойсеїв закон забороняв брати участь в жертвоприношеннях тим, хто мав якісь фізичні каліцтва, бо вони вважалися покаранням за провину. Таким, навіть, було заборонено входити до храму, тому той каліка, «приклад численних виключених і відкинених немов непотріб суспільством», лежав при дверях.

«Як раптом трапилося щось непередбачуваного: прийшли Петро й Іван і розпочалася гра поглядів. Каліка дивиться на двох, аби просити милостиню, апостоли, натомість, заохочують подивитися на них по-іншому, щоби отримати інший дар. Паралітик поглянув на них, а Петро сказав: “Не маю ні срібла, ні золота, але те, що маю, те даю тобі: іменем Ісуса Христа Назарянина підведися і ходи!”. Апостоли, – зазначив Святіший Отець, – встановили стосунок, бо саме в такий спосіб Богові подобається об’являтися».

Ім’я, що спасає

Далі Папа нагадав, що в цей час святиня була не лише релігійним осередком, але також місцем економічних і фінансових операцій. Проти цього неодноразово виступали пророки, як також сам Ісус. «Як же часто я про це згадую, коли бачу якусь парафію, де вважають гроші важливішими від святих таїнств», – мовив Глава Католицької Церкви, зазначивши, що отож жебрак, зустрівши апостолів, знайшов не гроші, але «Ім’я, що спасає».

«Петро призиває ім’я Ісуса, наказує паралітикові звестися на ноги, зайняти поставу живих, випростатись, й доторкається до цього хворого, тобто, бере його за руку та підводить, робить жест, в якому святий Іван Золотоустий вбачає “образ воскресіння”. І тут об’являється портрет Церкви, яка бачить тих, що мають труднощі, не заплющує очі, вміє поглянути у вічі людству, щоб творити значущі стосунки, мости дружби й солідарності, замість бар’єрів», – підкреслив Святіший Отець.

Мистецтво супроводу

За словами Наступника святого Петра, в цьому об’являється Церква, яка «почувається матір’ю всіх», вміє взяти за руку та супроводжувати, а не засуджувати. Саме так чинив Ісус. Йдеться про «мистецтво супроводу», яке позначається «делікатністю», з якою підходимо до «священної землі» ближнього, пропонуючи «цілющий ритм близькості», разом із «шанобливим і повним співчуття поглядом», який, водночас, «оздоровляє, визволяє та заохочує зростати в християнському житті».

«Саме так ці два апостоли поводяться з паралітиком: дивляться на нього і заохочують підвести погляд на них, тоді Петро простягає руку, підводить і оздоровляє. Так Ісус поводиться з усіма нами. Згадуймо про це, коли переживаємо хвилини труднощів, гріха, смутку. Існує Ісус, Який каже нам: “Поглянь, я тут!”. Вхопімося за руку Ісуса й дозвольмо йому підвести нас», – заохотив Папа.

Справжнє багатство

Підсумовуючи, Святіший Отець вказав на те, що апостоли Петро та Іван вчать нас не покладатися на засоби, «які, однак, є корисними», але на «справжнє багатство», яким є стосунки з Воскреслим. Як писав святий Павло до коринтян: ми «бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо». Нашим «всім» є Євангеліє, що «виявляє могутність імені Ісуса, що довершує чуда».

«А ми, кожен з нас, що посідаємо? Що є нашим багатством, яким є наш скарб? Чим можемо збагатити інших? Просімо в Отця дару вдячної пам’яті, щоб не забувати про добродійства Його любові в нашому житті, щоби давати всім свідчення прослави та вдячності», – закликав Папа, нагадуючи також про те, що наша рука, простягнута з метою допомогти ближньому підвестися, це рука Ісуса, Який через нашу руку допомагає іншим підводитися.