Папа Бенедикт XVI – вчитель «богослов’я на колінах»

Бенедикт XVI є видатним прикладом «богослов’я на колінах». Про це пише Папа Франциск в передмові до нової книги Папи Ратцінгера, присвяченій роздумам про цінність молитви, серця покликання кожного священика. Опублікована американським видавництвом Ignatius Press книга під назвою «Вчити і вчитися Божої любові» є першою з чергової серії творів Бенедикта XVI.

У передмові до видання Папа Франциск пише, що молитва є «вирішальним фактором» для людини, яка присвячує себе Богові у священстві. Це зовсім не вміння щось робити, хай навіть не покладаючи рук; це – зовсім не одна з «поточних справ». Вирішальним фактором є «Уклінна, безперервна молитва, душею і тілом за інших людей». Це – молитва в постійній Божій присутності, «з серцем, завжди зверненим до Всевишнього, подібно закоханому, який кожної миті – чим би він не займався – думає про свою кохану». Тому що істина священичого служіння полягає «у втіленні присутності Христа серед людей»; в іншому випадку все буде обманом і рутиною, священики стануть схожі на найманих чиновників, єпископи перетворяться в бюрократів, а Церква стане не Церквою Христовою, а одним з наших власних породжень, громадською організацією, непотрібною по своїй суті».

Святіший Отець високо відгукується про приклад священства Бенедикта XVI. 28 червня буде відзначатися 65-річчя його висвячення в пресвітери, і особливо за останні три роки Папа-емерит дав цьому покликанню дуже яскраве свідчення. Пояснюючи причини свого зречення від Апостольського Престолу, Бенедикт XVI говорив, що він відчув заклик «зійти на гору», присвятити себе молитві і духовним роздумам.

У передмові до книги Папа Франциск пише: «Ми бачимо людину, яка дійсно вірить і дійсно молиться; ми бачимо людину, яка втілює в собі святість, людину миру, людину Божу». Святіший Отець підкреслює його «глибоку вкоріненість в Бозі», без якої все інше було б марним. У Папі Бенедикті видно чітку «сутність священичого діяння», і, можливо, він викладає нам найочевиднішим чином – один зі своїх найбільших уроків «богослов’я на колінах».

Святіший Отець зазначає, що «справжня молитва», про яку свідчить Папа Бенедикт, зовсім не схожа на заняття побожних і непрактичних людей, як вона не схожа і на виділений шматочок часу людей гіперактивних.

Вона не є способом самозаспокоєння або проханням про приватні потреби. Зовсім ні, підкреслює Святіший Отець: «молитва є вирішальним фактором», «заступництвом, в якому Церква і світ, особливо в наш час справжнісінької зміни епох, потребують більше ніж будь-коли, як хліба, і навіть більше, ніж хліба».

«Тому що без зв’язку з Богом, – пише Папа Франциск, цитуючи Бенедикта XVI, – ми подібні супутникам, які втратили свою орбіту і нерозважливо несуться в порожнечу, не тільки руйнуючи самих себе, але і погрожуючи іншим».