Папа: ближнім потрібна наша допомога, щоб змогти встати

Піклуватись постраждалими людьми, як це робив Ісус, що не проходить мимо, а далі «платить» за на, закликав Папа Франциск у понеділок 9 жовтня 2017 року в проповіді, яку він виголосив під час ранкової Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти». Його роздумування стосувалось притчі про Доброго Самарянина, який, на відміну від священика та левіта, зупиняється, щоб допомогти подорожньому, смертельно пораненому розбійниками.

Святіший Отець вказав, що потрібно дбати про поранених так, як Добрий Самарянин із притчі, допомагаючи піднятися тим, хто цього потребує, беручи приклад із Самого Ісуса.

Притчею про Доброго Самарянина Ісус відповідає законовчителеві, який намагався Його випробувати, запитуючи, що слід робити, аби успадкувати царство небесне. Ісус запрошує його пригадати заповідь любові до Бога і до ближнього, але законовчитель, не зрозумівши невеличкої пастки, яку йому наставив Ісус, запитує, хто ж є його ближнім. І тоді Христос відповідає притчею про Доброго Самарянина.

У притчі представлено шість дійових осіб: грабіжники, смертельно поранений чоловік, священик, левіт, господар заїзду та самарянин – поганин, що не належав до вибраного ізраїльського народу.

Отож, Його Святість описує наставлення, яке можемо часто зустріти. Грабіжники пішли геть, задоволені тим, що успішно обікрали подорожнього і зовсім не турбувались його життям. Священик, що «повинен би бути Божою людиною», та левіт, знавець Писань та Закону, пройшли повз вмираючого пораненого.

«Це дуже поширене наставлення, – наголосив Папа Франциск. – Дивитись на якусь катастрофу, на біду і пройти мимо. Потім читати про це в газетах, які змальовують все у скандальний чи сенсаційний спосіб. А цей поганин, грішник, що був у дорозі, побачив і не оминувши його, змилосердився. Це добре описує святий Лука: ˝побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином˝. Не залишив його там, мовляв, це не моя справа, – і пішов геть. Ні!» Він посадив пораненого на власну скотину, завів до заїзду, доглянув за ним, а наступного дня, коли мусів вирушити далі у своїх справах, заплатив господареві заїзду, аби той подбав про пораненого, запевнивши, що повернувшись, доплатить за всі витрати.

В цьому полягає «таїнство Христа», підкреслив Святіший Отець, «Який став слугою, принизився і помер за нас». Ісус «не оминув нас, смертельно поранених, подбав про нас, за нас заплатив Своїм життям і далі платить, і буде платити, коли прийде вдруге». Цим таїнством Христос відповідає законовчителеві, який мав намір Його випробувати. Ісус – це Добрий Самарянин і Він запрошує того чоловіка зробити так само. «Це не історія для дітей, – мовив Папа, – це таїнство Ісуса Христа».

«Дивлячись на цю притчу, ми глибше зрозуміємо глибину й ширину таїнства Ісуса Христа. Засоромлений законовчитель мовчки відійшов, нічого не зрозумівши. Він не зрозумів Христового таїнства. Можливо, збагнув людський принцип, який наближає нас до зрозуміння таїнства Христа: кожна людина може дивитись на іншу зверху вниз, тільки тоді, коли повинна допомогти їй встати. І якщо хтось це робить, то перебуває на дорозі до Ісуса», – сказав Святіший Отець.

На закінчення проповіді Єпископ Риму запросив запитати себе самих, що кожен із нас робить? Чи, може, є розбійником, шахраєм, корумпованим? Чи побачивши зраненого, дивиться в інший бік і йде далі? Чи є грішником, який, можливо, повинен бути засуджений за свої гріхи? Чи я підходжу ближче і дбаю про потребуючих? Як поводжуся перед обличчям численних ран, багатьох поранених людей, з якими щоденно зустрічаюсь? Чи роблю так, як Ісус, стаючи слугою?

«Буде дуже корисно ще раз прочитати й перечитати цю притчу, – наголосив Папа Франциск. – Саме тут виявилось таїнство Ісуса Христа, Який, незважаючи на те, що ми є грішниками, прийшов задля нас, аби нас зцілити та віддати за нас життя», – закінчив свою проповідь Святіший Отець.