Папа: Бог бажає дати усім ту ж саму винагороду – спасіння, життя вічне

«У сьогоднішньому євангельському уривку чуємо притчу про робітників (пор. Мт. 20, 1-16), покликаних протягом дня, яку Ісус розповідає, щоб вказати на два аспекти Божого Царства: перший, що Бог прагне покликати усіх, щоб працювали для Його Царства; другий, що наприкінці Він бажає дати усім ту ж саму винагороду, тобто, спасіння, життя вічне», – мовив Святіший Отець до зібраних на площі Святого Петра паломників та побожних туристі, які прибули у неділю, 24 вересня 2017 р., у Ватикан, щоб почути недільне повчання Глави Католицької Церкви, проказати із ним Богородичну молитву «Ангел Господній» та отримати його Апостольське благословення.

Чоловік-господар із біблійної притчі, що представляє Господа Бога, виходить удосвіта і запрошує робітників у свій виноградник, узгодивши відразу справу про оплату за виконану ними працю. Після того, ще кілька разів, він виходить і запрошує також і тих працівників, яких на той час ще ніхто не покликав до праці. Також і їм, запрошеним у різний період дня, господар виноградника обіцяє заплатити по динарію за виконану роботу. Ввечері, по закінченню робочого дня, працівники, які розпочали працювати ще із самого ранку, почали нарікати на господаря виноградника, адже він заплатив усім працівникам однаково: ті, які трудились увесь день, переносячи спеку цілого дня, отримали по динарію, і ті, що працювали лише кілька годин, також отримали по динарію. Проте, господар пригадав працівникам, що він нікого не скривдив, адже з кожним із них домовився про оплату і заплатив стільки, скільки обіцяв.

Вселенський Архиєрей наголосив, що ця «несправедливість» господаря служить для того, щоб допомогти слухачеві притчі зрозуміти, що тут не йдеться ні про працю, ні про справедливу нагороду, але про Боже Царство. Повчанням цього біблійного уривку є те, що Ісус намагається вказати, що у Божому Царстві нема безробітних, що усі покликані зробити свій вклад, а на закінчення усі отримають винагороду, яка походить не з людської, але з Божої справедливості, тобто, – спасіння, яке Ісус Христос придбав для нас Своєю смертю та воскресінням. Мова йде про спасіння, на яке ми не заслужили, але яке нам подароване, а тому, «останні будуть першими, а перші – останніми» (Мт. 20, 16).

«Цією притчею Ісус хоче відчинити наші серця на логіку любові Отця, – наголосив Папа Франциск, – яка є безкоштовною та великодушною». Господь є милосердним, Він щедро прощає, Він повний великодушності та доброти, які виливає на кожного із нас. Лише Його благодать та любов можуть дати людському серцю повноту радості.

«Нехай Пречиста Діва Марія допоможе нам прийняти в нашому житті цю логіку любові, яка вчиняє нас вільними від припущення, що ми заслуговуємо на Божу винагороду, та від осудження інших», – мовив на закінчення Глава Католицької Церкви, після чого проказав із зібраними молитву «Ангел Господній» та уділив своє Апостольське благословення.