Папа: Бог не є паном, що промовляє згори, а Отцем, що наближається й обіймає

Зустрічаючись із вірними в першу неділю лютого, Папа Франциск поділився думками про те, що Ісус відкриває нам справжній образ Бога, спонукаючи облишити уявлення про відстороненого Бога та прийняти і свідчити Бога, Який несе зцілення та визволення.

У першій главі Євангелії від Марка читаємо про те, як Ісус звершує свою проповідь, постійно перебуваючи в русі: завершивши навчати у синагозі, Він іде до дому Симона Петра, де оздоровляє його тещу, згодом ввечері виходить до воріт міста, де лікує хворих і одержимих, уранці встає швидко й іде у відлюдне місце молитися, після чого вирушає далі в дорогу. Цей постійний рух «каже нам щось важливе про Бога» та «ставить нам деякі запитання про нашу віру». Задуматися над цим запросив Папа Франциск у своїй катехизі, яку він опівдні 4 лютого 2024 р. виголосив з вікна Апостольського палацу у Ватикані перед проказуванням молитви «Ангел Господній».

Бог, Який наближається

Промовляючи до римлян, паломників і туристів, які зібралися на площі Святого Петра, Святіший Отець зазначив, що виходячи назустріч «пораненому людству», Ісус «показує нам обличчя Отця». Може так трапитися, що й ми досі носимо в собі образ «далекого, холодного, байдужого до нашої долі Бога». «Євангеліє, натомість, показує нам, що Ісус, закінчивши навчати в синагозі, виходить на вулицю, щоб слово, яке Він проповідував, могло досягти людей, доторкнутися до них і зцілити їх», – сказав Папа, додаючи, що в такий спосіб Він об’являє нам, що «Бог не є відстороненим паном, що промовляє згори». Навпаки, Він – «повний любові Батько, Який наближається, відвідує наші домівки, хоче спасти та визволити нас, оздоровити від всілякого зла, як тілесного, так і духовного».

Питання до нашої віри

Як зауважив далі Наступник святого Петра, цей «неустанний рух» Ісуса спонукає нас відповісти на деякі запитання, починаючи від того, чи ми відкрили обличчя Бога як Отця милосердя, а чи віримо і звіщаємо відстороненого Бога. А також про те, чи віра пробуджує в нас неспокій, спонукають прямувати до ближніх. «Погляньмо, отже, на дорогу Ісуса й пам’ятаймо, що наша перша духовна праця полягає в тому, щоб відмовитися від того Бога, Якого, як нам здається, ми знаємо, і щодня навертатися до Бога, Якого Ісус представляє нам у Євангелії, Отця любові та милосердя. Близького, співчутливого та лагідного Отця. І коли ми відкриваємо справжнє обличчя Отця, наша віра дозріває: ми перестаємо бути “християнами ризниці” чи “салонними християнами”, а відчуваємо себе покликаними стати носіями Божої надії та зцілення», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Пресвята Марія, жінка, що перебуває в дорозі, допоможе нам звіщати та свідчити Господа, Який є близьким, співчутливим і лагідним».