Папа: Богопосвячене життя не означає бути героями, але – носіями надії
Прийняти чернече життя не означає бути героями чи представлятися як приклав для інших, але перебувати пліч-о-пліч з тими, які страждають, усвідомлюючи власну убогість й уповаючи на Господа та Його безмежну любов. Про це Папа Франциск написав у посланні до учасників XXV Генеральної Асамблеї CONFER (Іспанської конференції богопосвячених осіб), яка від 13 до 15 листопада 2018 р. відбувається в Мадриді. У контексті 25-річчя діяльності цього об’єднання представників чоловічих та жіночих чернечих орденів і згромаджень, Глава Католицької Церкви наголосив, що ці роки «тісної співпраці» були плідними, «створивши зв’язки братерства, взаємності та спільності».
Богопосвячене життя має сенс
У світлі теми асамблеї, яка звучить: «Дам вам майбутнє, повне надії», Святіший Отець підкреслює, що Господь дає нас надію через «Свої постійні послання любові та Свої несподіванки», які допомагають виходити із «духовної чи ментальної замкнутості».
«Шлях, пройдений в рамках CONFER, має плідну історію, повну прикладів посвяти та прихованої і мовчазної святості. Не щадіть зусиль для того, щоби служити богопосвяченому життю в Іспанії та надихати його, аби не забракло вдячної пам’яті, ні погляду в майбутнє: в дійсності, нема сумнівів у тому, що стан чернечого життя, не приховуючи непевності та тривог, наповнений можливостями, ентузіазмом, захопленням та усвідомленням того, що також і сьогодні богопосвячене життя має сенс», – пише Папа.
Чоловіки та жінки надії для молодих поколінь
Глава Католицької Церкви стверджує, що Церква прагне, аби богопосвячені особи були «пророками, тобто, чоловіками та жінками надії». Нам відомі труднощі, з якими сьогодні зустрічається чернече життя, такі як зменшення покликань, старіння членів, економічні труднощі, виклики глобалізації та релятивізму, але саме «в таких обставинах підноситься наше уповання на Господа, єдиного, Який може допомогти нам і спасти».
«Ця надія спонукає нас просити у Господаря жнив, аби послав робітників на Свої ниви, та трудитися в сфері євангелізації молоді, щоби юнаки і дівчата відкривалися на Господнє покликання. В цьому полягає великий виклик: бути поряд з молоддю, аби передавати радість Євангелія та приналежності до Христа», – підкреслює Святіший Отець, наголошуючи на тому, що існує потреба «сміливих ченців та черниць, які відкриватимуть нові шляхи та ставитимуть питання про покликання як фундаментальне християнське рішення».
Прямувати шляхом святості
Папа наголошує, що «богопосвячене життя прямує вперед у святості», а тому богопосвячені особи повинні «до виснаження та втоми» жити ділами милосердя. «Не йдеться про те, щоби бути героями чи представлятися іншим, як приклад, – пояснює він, – але перебувати поряд зі страждаючими, супроводжувати, шукати альтернативні шляхи, усвідомлюючи нашу вбогість, але з упованням на Господа та Його безмежну любов».
Це вимагає знову прислухатися до «покликання жити з Церквою та у Церкві», виходячи із власних схем та зручностей, аби «бути близькими до людських ситуацій страждання та відчаю, які чекають на світло Євангелія».
«Викликів, які сьогодні стоять перед чернечим життям, чимало. Дійсність, в якій живемо, вимагає сміливих відповідей та рішень. Часи змінилися, тож і наші відповіді повинні бути відмінними. Заохочую вас відповідати як на структурні ситуації, що вимагають нових організаційних форм, так і на необхідність виходити та шукати нові способи присутності, щоби залишатися вірними Євангелію та стежкам Божої любові», – підсумував Святіший Отець, нагадуючи, що пріоритетами в хвилини прийняття рішень повинні бути «молитовне життя, особиста зустріч з Христом, спільнотне розпізнавання та діалог з єпископом»
About The Author
