Папа: Боротьба з бідністю – це не лише економічна, але, насамперед, моральна проблема

Боротьба з бідністю є не лише економічною проблемою, але, насамперед, моральною. Одночасно, все людство покликане визначити «політичні, суспільні та економічні» відповіді на актуальну кризу біженців. Про ці та інші соціальні проблеми Папа Франциск говорив, зустрічаючись 13 травня 2016 р. з учасниками міжнародної конференції «Підприємницька ініціатива в боротьбі з бідністю. Надзвичайна ситуація з біженцями – виклик для нас», яку організувала Папська Фундація «Centesimus Annus – Pro Pontifice» за нагоди 25-річчя соціальної енцикліки святого Івана Павла ІІ «Centesimus Annus» (Сотий рік)

Вітаючи учасників конференції, які зібралися для того, щоб розглянути «вклад бізнес-спільноти у боротьбу з бідністю, з особливим посиланням на актуальну кризу біженців», Глава Католицької Церкви склав їм подяку за готовність обговорювати «ці делікатні гуманітарні питання» та «моральні зобов’язання, пов’язані з ними». Він зазначив, що криза біженців належить до тих, які особливо лежать йому на серці.

«Під час нещодавнього візиту на острів Лесбос я став свідком жахливого досвіду людського страждання, особливо – серед з боку сімей та дітей. Моїм наміром разом з моїми православними братами Патріархом Вартоломеєм та Архиєпископом Єронімом було додати світові усвідомлення цих ситуацій трагічних і справді розпачливих потреб, щоб дати на них відповідь, гідну нашої спільної людськості», – сказав Святіший Отець, додаючи, що крім «безпосереднього та практичного аспекту», яким є надання допомоги біженцям, міжнародна спільнота покликана «визначити далекоглядні політичні, соціальні та економічні відповіді на ці проблеми, які виходять за національні кордони та межі континентів, стосуючись всього людства».

Як наголосив Єпископ Риму, боротьба з бідністю це «не лише економічна проблема», але, насамперед, «моральна проблема», яка закликає до «глобальної солідарності» та «розвитку справедливішого підходу до потреб і прагнень окремих осіб та народів всього світу». Тому, на йому думку, праця конференції, яка черпає натхнення з «багатої спадщини Соціальної доктрини Церкви», є дуже важливою, адже намагається «закласти основи економічної та ділової культури, яка буде інклюзивнішою та шануватиме гідність людини».

Пригадуючи повчання святого Івана Павла ІІ, вміщене в енцикліці “Centesimus annus”, що економічну діяльність неможливо здійснювати у інституційному чи політичному вакуумі й що вона включає суттєву моральну складову, Папа Франциск вкотре наголосив, що «економічне бачення, зосереджене виключно на прибуткові та матеріальному добробуті, як показує щоденний досвід, нездатне зробити позитивний вклад у глобалізацію, яка сприятиме цілісному розвиткові народів світу, справедливому розподілові ресурсів, гарантії гідного працевлаштування та зростанню приватної ініціативи і локального підприємництва».

За словами Глави Католицької Церкви, наслідки «економіки виключення та несправедливості» відчутні також у «розвинутіших суспільствах», в яких зростання показників бідності та зниження рівня життя «становлять серйозну загрозу для родин, для середнього класу та, особливо, для молоді». «Рівень безробіття серед молоді є ганебним явищем, що не лише вимагає, насамперед, економічного підходу, але, не менш невідкладного ставлення до нього, як до соціальної недуги, беручи до уваги те, що у нашої молоді викрадається надію та марнуються її великі ресурси», – наголосив Святіший Отець.

Підсумовуючи, Папа пригадав, що Другий Ватиканський Собор навчає, що «для християн економічна, фінансова і ділова діяльність є невіддільною від обов’язку боротися за покращення світського порядку згідно з цінностями Божого Царства», а тому висловив сподівання, що йдучи за покликанням «служити гідності людини та будувати світ справжньої солідарності», плодом праці конференції стане «створення нових моделей економічного поступу, безпосередніше спрямованих на спільне добро, інклюзивність, цілісний розвиток, зростання нагод для зайнятості та інвестування в людські ресурси».