Папа: Боязкі спільноти, в яких відсутня радість, не є християнськими

Слова «радість» та «страх» стали темою проповіді Папи Франциска, яку він виголосив у п’ятницю, 15 травня 2015 р., під час ранкової Святої Меси в «Домі святої Марти», коментуючи уривок з Діянь Апостолів, в якому розповідається про місійну діяльність святого Павла, під час якої Господь у сні промовив до нього: «Не бійся, говори лиш, не мовчи» та слова Ісуса: «Ніхто не зможе відібрати вашої радості».

«Страх, – зауважив проповідник, – це наставлення, яке завдає нам шкоди. Він нас послаблює, применшує. Навіть і паралізує». Адже перелякана особа «нічого не робить, не знає, що робити». Зосередившись на собі, така людина хвилюється лише тим, аби з нею нічого не трапилося.

За словами Святішого Отця, «боязкий християн» не зрозумів, «яким є послання Ісуса». Ось чому Господь закликає Апостола Народів не боятися і далі звіщати добру новину. Страх же є ознакою «ув’язненої, позбавленої свободи душі, яка не має змоги дивитися вперед, щось творити, чинити щось доброго», постійно виправдовуючись, вказуючи на різні небезпеки.

«Існують також боязкі спільноти, які йдуть виключно протоптаним шляхом, повторюючи: “Цього не робімо, так неможна, так не треба…”. Складається враження, що вони написали на вхідних дверях: Заборонено. Все забороняється задля страху. І коли входиш у таку спільноту, – зауважив Папа, – то зауважуєш, що повітря там зіпсоване, адже ця спільнота є хворою. Страх викликає захворювання спільноти».

Але, як уточнив Наступник святого Петра, страх не слід плутати із богобоязливістю, яка є святим наставленням поклоніння перед Богом та чеснотою. Адже «богобоязливість не послаблює, не паралізує, але спонукає прямувати вперед, до місії, дорученої Господом».

У прощальній промові під час Тайної Вечері Христос передвіщав учням, що вони страждатимуть і плакатимуть, але їхній смуток переміниться у радість, якої ніхто не зможе відібрати. Як зауважив Святіший Отець, у хвилини смутку і болю християнська радість приносить мир, у той час як прості розваги лише згущують темряву. «Християнин без радості, – додав він, – не є християнином. Християнин, який постійно живе в смутку, не є християнином. Це людина, яка в хвилини випробування, недуги, труднощів, втрачає мир».

«Християнська радість, – уточнив Папа, – це не просто розваги, проминаюча веселість. Християнська радість – це дар Святого Духа. Вона означає мати завжди радісне серце, бо Господь переміг, бо Господь царює, бо Господь, Який сидить по правиці Отця, поглянув на мене та доручив завдання, дав мені Свою благодать, вчинивши Божою дитиною».

Тому, за словами проповідника, також спільнота, в якій не вистачає радості, є хворою. Це навіть може бути спільнота сповнена розваг, але в такому випадку йдеться про «недугу світськості». Отож, «коли Церква є боязкою і коли не отримує радості Святого Духа, то починає хворіти, занедужують спільноти і вірні», – підсумував Святіший Отець, піднісши молитву до Всевишнього: «Усунь, Господи, будь-який страх та подай нам радість і мир».