Папа: Братерське життя вже саме в собі є свідченням

Братерство повинно спонукати до відкритості на Святого Духа, забуваючи про себе самих. Думками про важливість не просто життя у спільноті, але братерського життя, Папа Франциск поділився з учасниками Генеральної Капітули Згромадження Братів святого Гавриїла.

Згадане Згромадження, харизмою якого є освітня діяльність, належить до духовної родини, заснованої святим Луї-Марі Гріньйоном де Монфором. Тому на зустріч зі Святішим Отцем, що відбулася 27 квітня 2018 р., напередодні річниці відходу до вічності засновника, прийшли представники й інших спільнот з цієї родини, а це Місіонери Монфортіанці (Товариство Діви Марії) та Сестри Згромадження Доньок Премудрості.

Як зауважив Святіший Отець, ця зустріч була нагодою «повернутися до основ», закладених понад триста років тому святим Луї-Марі де Монфором. Однією з цих основ є Боже слово, «над яким слід постійно роздумувати, щоб воно втілювалося в житті та крок-за-кроком уподібнювало думки та жести до Христових». Іншою такою основою є Божа Премудрість. Щоб отримати мудрість, він радить «слухати Бога зі смиренним підпорядкуванням, з витривалою вірністю діяти в Ньому та через Нього».

«Впроваджуючи в життя ці поради, ви зможете розпізнавати особливі виклики, які завжди є нагодою, аби разом наново стартувати від Христа та де Монфора», – сказав Папа послідовникам святого Луї-Марі, переходячи до роздумів над темою, обраною для Генеральної Капітули Братів святого Гавриїла, що звучить: «Братерське життя та спільнотний вимір монфортіанської місії».

За словами Святішого Отця, це означає розглядати згадану місію в контексті нашого світу, «позначеного індивідуалізмом і глобалізацією, споживацтвом, продуктивністю та прагненням виділитися», щоб старатися бути присутніми в ньому, як «полум’яні душі, натхнені Святим Духом, що живуть Божою Премудрістю». «Це заклик до кожного з вас і для вашої місії, як вихователів. Він ґрунтується на переконанні, яким є впевненість у прекрасності життя, безкорисливого Божого дару, і на надії на можливість його розвитку аж до повноти завдяки зростанню в любові, що єднає всі виміри людини», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи:

«Це поєднання щодня будується в молитві, слуханні Святого Духа, вірності вашим правилам та житті милосердною любов’ю. Досконалим прикладом для наслідування є Пречиста Діва Марія: як підкреслюється у ваших Конституціях, повне посвячення себе Ісусові через Марію є фундаментальним шляхом марійського життя членів Згромадження».

Далі Папа звернув увагу на те, що братерське життя, як його описують Діяння Апостолів, «вже саме в собі дає свідчення». Воно притягає та євангелізує. «Ті, які спостерігають за нашим життям, є чутливими до нашого способу буття, прийняття відмінності точок зору, підходу до напружень та делікатного їх вирішення, до любові та покори. У ваших спільнотах та групах апостольської праці братерство повинно спонукати кожного бути відкритими Святому Духові, забуваючи про себе самих», – сказав він, додаючи:

«Перехід від спільного життя до братерського життя може зробити щоденний шлях легшим і радіснішим. Уважність до брата, який поруч, як також діалог сприяють спільності в різноманітності. Серед сучасної духовної кризи, яка породжує тривогу й смуток через втрату сенсу життя, заохочую вас формувати гостинні спільноти, в яких приємно жити, показуючи, особливо, молоді радість, яка випливає зі слідування за Христом та відповіді на Його покликання».

За словами Святішого Отця, лише «цивілізація любові» може «влити душу» в наш «глобалізований світ, що перебуває в полоні постійних змін». «Вчімося від Ісуса, втіленої Мудрості, як приймати іншого та творити зв’язки з ним, особливо, якщо він є несхожим, приналежним до іншої культури, іншого покоління, виходячи назустріч його очікуванням та висловлюючи свою любов конкретними жестами співчуття та взаємоподілу, навіть і ціною ризику», – закликав Папа послідовників святого Луї-Марі де Монфора, підсумувавши:

«Таким чином, виклики передавання віри та життя разом зможуть бути прийнятими з креативністю шляхом педагогіки та освітніх і соціальних проектів ваших інституцій. У центрі вашої місії завжди перебувала увага до убогих та марґіналізованих. Й надалі допомагайте їм ставати головними дійовими особами їхнього майбутнього, щоб зайняти властиве місце в суспільстві. Дякуючи за скарб вашого покликання в Церкві, заохочую вас з довір’ям та оновленим місіонерським поривом відпливати на глибінь».