Папа: Бути християнином і бути місіонером – це одне і те саме

Звіщати Євангеліє словом, а ще більше – своїм життям, є головним завданням християнської спільноти та кожного її члена. На цьому наголосив Папа Франциск у своєму недільному повчанні, виголошеному перед проказуванням молитви «Ангел Господній». Промовляючи до вірних, які 24 січня 2016 р. зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, він коментував розповідь святого євангелиста Луки про те, як Ісус проповідував у синагозі в Назареті, виголосивши «програмну промову» Своєї місії.

Святіший Отець зауважив, що перед тим, як навести зміст цієї проповіді, богонатхнений автор коротко підсумовує євангелізаційну діяльність Христа. Мова йде про діяльність, яку від здійснює «силою Святого Духа»: «Його слово є оригінальним, бо об’являє сенс Священних Писань; авторитетне, бо наказує навіть нечистим духам і вони Його слухають». Ісус відрізнявся від тогочасних законовчителів тим, що не відкрив школу для вивчення Закону, але проповідував і навчав повсюди, а від Івана Христителя відрізнявся тим, що звіщав «не близький Божий суд», а «Боже батьківське прощення».

І ось Спаситель прибув до Назарету, в якому виростав та проживав до досягнення тридцятирічного віку. «Те, що там трапилося – це дуже важлива подія, яка окреслює місію Ісуса, – сказав Папа. – Він підвівся, щоб прочитати уривок зі Святого Письма, розгорнув сувій пророка Ісаї та прочитав уривок, в якому було написано: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним”. Далі, після мовчазно паузи, сповненої очікуванням слухачів, серед загального здивування, промовив: Сьогодні сповнилося це Писання, яке ви чули».

Як наголосив у цьому контексті Наступник святого Петра, місією Ісуса є «євангелізувати убогих», що також є «місією Церкви та кожного охрищеного в Церкві». «Бути християнином і бути місіонером – це одне і те саме, – сказав він. – Звіщати Євангеліє словом, а ще більше – життям, ось в чому полягає основне завдання християнської спільноти та кожного її члена». Слід також зауважити, що Ісус проповідує Добру Новину всім без виключення, а навіть «віддаючи перевагу найвіддаленішим, страждаючим, хворим, відкинутим у суспільстві».

А що ж означає «євангелізувати вбогих»? Відповідаючи на це запитання, Папа, насамперед, вказав на те, що це означає «наблизитися до них та відчувати радість від того, що служимо їм». І все це чинячи «в ім’я Ісуса та з Його Духом», тому що «Він є Божим Євангелієм, Божим Милосердям, Божим визволенням», ставши убогим, «щоб збагатити нас Своєю бідністю».

Як зауважив Святіший Отець, в часах Ісуса бідні, відкинені та утиснені «правдоподібно, не займали центрального місця у спільноті віри». А сьогодні, «у наших парафіяльних громадах, в асоціаціях та рухах», чи «ми вірні Христовій програмі»? Чи є пріоритетом «звіщення благої вісті бідним»? «Увага, – перестеріг Наступник святого Петра, – мова не йде лише про соціальну допомогу, ні, тим більше, про політику. Йдеться про те, щоб передавати силу Божого Євангелія, яка навертає серця, загоює рани, перетворює міжлюдські та суспільні стосунки згідно з логікою любові».