Папа: Бути пильними щодо християн, які показуються досконалими

Спасіння є даром Господа Бога, який Він дає «в дусі свободи». На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 16 жовтня 2018 року. Він коментував розповідь святого Луки про те, як один фарисей запросив Ісуса на обід та «здивувався», бачивши як Спаситель не виконав приписів обрядового очищення та отримав з Його боку різку відповідь на це «здивування».

Справжній приклад формалізму

Святіший Отець підкреслив відмінність між любов’ю народу до Ісуса, Який промовляв до людських сердець, та ненависть з боку законовчителів, книжників, садукеїв і фарисеїв, які ходили за Ним з думкою про те, як підловити його на слові, себе ж вважаючи «чистими».

«Вони дійсно були прикладом формалізму. Але їм бракувало життя. Вони були, так би мовити, “накрохмаленими”, суворими. А Ісус бачив їхню душу», – сказав проповідник, звертаючи увагу на те, як вони згіршувалися, коли Ісус відпускав гріхи, оздоровляв у суботу, мовляв: «Що за скандал! Він не від Бога, бо цього не слід чинити». Їм, за словами Папи, більше залежало на приписах, на рубриках, а не на людях.

Побілені гроби

Як зауважив Наступник святого Петра, Ісус прийняв запрошення на обід, бо почувався вільним. Відповідаючи фарисеєві, здивованому Його поведінкою, Він сказав: «Ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства».

«Ісус, – сказав Святіший Отець, – висловлювався чітко, Він не був лицеміром. Говорив ясно. Тому й каже: “Чому дивитеся на зовнішнє? Поглянь на те, що всередині”. Іншого ж разу сказав: “Ви – побілені гроби”. Чудовий комплімент… Гарні назовні, досконалі… Але всередині повні гнилизни, тобто, здирства та лукавства. Ісус розрізняє між видимістю та внутрішньою дійсністю. А ці панове були “спеціалістами з видимості”: ззовні досконалими, а всередині?».

За суворістю й закам’янілістю приховуються серйозні проблеми

Папа підкреслив, що фарисеї та законовчителі були закам’янілими, не були готовими змінюватися. За його словами, за різними формами суворості та закам’янілості завжди приховуються «серйозні проблеми». За «вдаванням з себе доброго християнина», тобто, коли людина дбає про видимість та «наводить макіяж душу», приховуються проблеми. Ісус називає таких «безумними» та запрошує відчинити свою душу, аби туди могла увійти благодать. А це тому, що спасіння – це «безкорисливий Божий дар», а тому «ніхто не спасає сам себе».