Папа: Це немислимо, що одна вільна держава починає війну проти іншої
«Зупиніться», зупиніть війну. Цей заклик не сходить з уст Папи Франциска, відколи 24 лютого 2022 р., війська РФ вторглися в Україну. Ці слова звучали також і під час розмови Святішого Отця з Директором і Віце-директоркою італійського часопису «Corriere della Sera», переказ якої побачив світ на його сторінках 3 травня.
Зустріч розпочалася із перепрошення Папи за те, що не може підвестися, щоби привітатися. Він зазначив, що має порвану зв’язку в коліні й готується до операції з інфільтраціями. Однак, як зазначається у статті, не це є його головною тривогою. Й коли він розповідає про зусилля, які разом з Державним Секретарем Святого Престолу докладає для того, щоби зупинити війну в центрі Європи, аби принаймні домогтися припинення вогню, то не приховує песимізму…
«У перший день війни я зателефонував до українського президента Зеленського, – сказав Папа. – До Путіна я не телефонував. Я чувся з ним у грудні на моє день народження, а цього разу не телефонував. Я хотів зробити чіткий жест, який би побачив увесь світ, і тому пішов до російського посла. Я попросив, аби мені пояснили, я сказав їм: будь ласка, зупиніться. Потім я попросив кардинала Пароліна, по двадцятьох днях війни, надіслати Путіну повідомлення про те, що я готовий поїхати до Москви. Очевидно, необхідно, щоб кремлівський лідер надав якесь вікно. Ми досі не отримали відповіді й далі наполягаємо, хоча боюся, що Путін не може і не хоче провести цю зустріч тепер. Але як не старатися зупинити всю цю жорстокість?».
Як зазначається у статті, Папа переживає, що Путін не зупиниться. Роздумуючи про причини такої поведінки, він допускає, що спонукою міг стати «гавкіт НАТО при дверях Росії», навіть якщо це «не було причиною гніву, то принаймні посприяло».
На запитання про постачання зброї для українського спротиву Папа, відомий своїми закликами проти гонки озброєнь, відповів: «Я не знаю, що відповісти на запитання про те, чи постачання українцям є правильними. Ясним є те, що на цій землі випробовують зброю. Росіяни тепер зрозуміли, що від танків мало користі, а тому обмірковують інші речі. Війни ведуться для цього: щоби випробовувати зброю, яку ми виробили. Так відбувалося під час громадянського війни в Іспанії перед другим світовим конфліктом. Торгівля зброєю – це скандал, але мало хто протидіє цьому». У цьому контексті він згадав про жест генуезьких портових робітників, які кілька років тому відмовилися обслуговувати вантаж зброї, призначений для Ємену.
Із різних сторін прозвучав заклик, звернений до Папи, здійснити символічний жест, відвідавши Україну. «Станом на тепер до Києва не їду», – відповів він, нагадавши, що висилав до України двох кардиналів. «Я відчуваю, що не повинен їхати. Спочатку я повинен поїхати до Москви, спочатку мушу поговорити з Путіним. Але я також лише священик, що я можу зробити? Роблю те, що можу. Якби Путін відчинив двері…» – пояснив Святіший Отець, а на запитання про те, чи міг би цьому посприяти патріарх Кіріл, сказав:
«Я говорив з Кірілом 40 хвилин через zoom. Протягом перших двадцяти хвилин він з картою в руках представляв мені всі виправдання для війни. Я вислухав його і сказав: нічого з цього не розумію. Брате, ми не є державними кліриками, ми не можемо користуватися мовою політики, ми повинні використовувати мову Ісуса. Ми є пастирями одного святого Божого люду. І тому ми повинні шукати дороги миру, дбати про припинення вогню. Патріарх не повинен перетворюватися у вівтарника Путіна. Я мав заплановану на 14 червня зустріч з ним у Єрусалимі. Це була би наша друга зустріч віч-на-віч, що не має нічого спільного з війною. Але тепер також і він згідний: зупинімося, це може бути двозначним сигналом».
Від самого початку свого понтифікату Папа говорить про «фрагментарну третю світову війну». Але тепер ці фрагменти сходяться, і може вибухнути справжня світова війна. «Моя тривога не є якоюсь заслугою, а лише констатацію: Сирія, Ємен, Ірак, в Африці одна війна за другою. Й у кожному фрагменті присутні міжнародні інтереси. Це немислимо, що вільна держава розпочинає війну проти іншої вільної держави. В Україні, здається, конфлікт створили інші. Єдина річ, у чому звинувачувано українців, є їхня реакція на події на Донбасі, але говоримо про речі, що були десятиліття тому. Цей аргумент є застарілим. Без сумніву, вони є гордим народом. Наприклад, коли на Хресній дорозі дві жінки, росіянка та українка, мали прочитати разом молитву, це викликало обурення. Тоді я зателефонував Краєвському, який перебував там, і він мені сказав: зупиніться, не читайте молитву. Вони мають рацію, навіть якщо нам не вдається їх до кінця зрозуміти. І тоді вони залишилися в мовчанні. Вони мають свою чутливість, почуваються подоланими або поневоленими, бо під час другої світової війни заплатили велику ціну. Дуже багато людей загинуло, це народ-мученик», – сказав Папа, привертаючи увагу також до можливого загострення у Придністров’ї.
Завершуючи розмову про війну, Святіший Отець робить песимістичні висновки. «Не існує достатньої волі до миру. Війна є жахіттям і ми повинні кричати про це», – наголосив Папа, зазначивши, що це спонукало його опублікувати книгу «Проти війни. Мужність будування миру». «Коли ми зустрічалися з Орбаном, він мені сказав, що згідно з російським планом все закінчиться 9 травня. Сподіваюся, що так і буде, тоді стане зрозумілим пришвидшення ескалації протягом останніх днів. Бо тепер йдеться не тільки про Донбас, але про Крим, про Одесу, про те, щоб відрізати Україну від портів Чорного моря, про все. Я є песимістом, але ми повинні зробити кожен можливий жест для того, щоби війна зупинилася», – сказав він.
About The Author
