Папа: Церква є місійною, бо Бог є першим місіонером

Про необхідність бути свідками Божої доброти, про братерське життя та солідарність і про необхідність виходити за межі своїх спільнот Папа Франциск говорив під час зустрічі із сестрами Згромадження Ісуса і Марії.

«Церква є місійною, бо Бог є першим місіонером» – наголосив Святіший Отець, приймаючи в суботу, 5 жовтня 2019 р., у Ватикані, учасниць 37-ї Генеральної Капітули Згромадження Ісуса і Марії. Темою цієї Капітули, натхненою біблійною розповіддю про відвідини Пречистою Дівою Марією святої Єлизавети (див. Лк. 1, 39-56), було гасло: «В дорозі, з надією, як одна апостольська родина».

Початки апостольської діяльності Згромадження

Папа Франциск нагадав, що апостольська діяльність Згромадження, яку засновниця свята Кловдін Тевне розпочала серед бідних дітей, протягом 200 років поширилась по всьому світі, настільки, що сьогодні охоплює 28 країн на 4-ох континентах. Ця історія говорить нам про безупинний шлях: завжди перебувати в дорозі, за прикладом Пресвятої Богородиці, Яка, будучи уважною до потреб потребуючих, залишила Свій дім та пішла, аби відвідати Свою родичку Єлизавету. «Завжди в дорозі, з радістю та надією, аби могти ділитися з усіма добротою та Божою любов’ю», – додав Єпископ Риму, вказуючи на три стежки для того, аби далі прямувати вперед.

Бути свідками милосердної Божої доброти

Першою стежкою є бути свідками милосердної Божої доброти. Засновниця Згромадження Ісуса та Марії, за словами Папи, власне, мала саме такий життєвий досвід, адже, будучи присутньою під час страти її братів в період Французької революції, отримала від них послання: «Кловдін, прощай так, як ми прощаємо». Саме тому вона завжди дивилась на дійсність з перспективи Бога, Який є добрим і любить людей безкорисливою любов’ю. «Бог дивиться на нас і ми досвідчуємо Його милосердя; Своєю добротою Він перемінює дійсність, люблячи її», – наголосив Вселенський Архієрей, вказуючи черницям на те, що під час цієї Генеральної Капітули було б добрим пригадати та проаналізувати у цьому світлі своє життя, покликання та місію, аби й надалі бути зворушеними Богом, присутнім серед злиднях нашого часу.

Далі Папа зазначив, що ми повинні дивитись на наш світ із симпатією, без страху, без передсудів, подібно, як на нього дивиться Господь, відчуваючи болі, радощі та надії наших братів, і з таким наставленням своїм життям та словом звіщати Господа, допомагаючи іншим пізнати та полюбити Ісуса та Марію. «Який добрий Бог!» – такими, як пригадав Святіший Отець, були останні слова святої Кловдін, побажавши, щоб вони стали також і нашими.

Братерське життя та солідарність

Другою стежкою, на яку Папа вказав сестрам-монахиням, було братерське життя та солідарність. Він заохотив, аби живучи спільнотним життям, сестри підбадьорювали одна одну у наслідуванні Ісуса Христа, чим сприятимуть новим покликанням. На його переконання, сьогодні необхідно зміцнювати спільнотне життя за допомогою дедалі тісніших євангельських стосунків та намагатись перемінити наші братерські спільноти в апостольські, члени яких здатні «заразити» інших, зокрема, молодь, бажанням зблизька наслідувати Ісуса, у богопосвяченому стані. А це, у свою чергу, вимагає відкритості на зустріч з молоддю, доброго життєвого прикладу і свідчення краси богопосвяченого життя, яке дещо відрізняється від того, яке нам пропонує світ.

«Братерське життя у спільноті є пророцтвом для світу», – наголосив Святіший Отець, пригадуючи, що засновниця Згромадження Ісуса і Марії говорила про потребу того, аби милосердна любов була світлом очей сестер її Згромадження. Таке братерське життя у спільноті відкривається також і на солідарність з іншими нашими братами та сестрами, розділяючи з ними усе те, що ми маємо і ким ми є. Йдеться про те, щоб безкорисливо любити та служити іншим.

Розпізнавати та мати сміливість виходити назовні

Останньою стежкою, на яку Папа Франциск вказав у своєму слові, є розпізнавання та сміливість виходити назовні. «Церква є місійною, бо Бог є першим місіонарем», – наголосив він, вказуючи на те, що Господь відкривається на “вихід назовні”, приходить у цей світ, беручи на Себе людську природу. «Ви, – промовив Папа, – берете участь у цій місії своїм життям та апостолятом».

«Не втомлюйтесь в дбанні про те, щоб інші, через апостольську діяльність, яку ви здійснюєте, пізнали доброту Бога», – закликав Глава Католицької Церкви, заохочуючи не боятись виходити назовні, за прикладом їхньої святої засновниці. «Наш час також вимагає від нас знаходити нові засоби євангелізації та місії, але завжди як апостольське тіло; адже зусилля та старання, які здійснюємо поодинці, не приносять плоду», – підсумував Папа, подякувавши сестрам за все те добро, яке вони роблять для Церкви та світу.