Папа: Церква потребує не функціонерів, а місіонерів

Вогонь Святого Духа запобігає тому, щоб Церква ставала «функціональною», даючи їй «апостольську мужність», що допомагає долати перешкоди та вчиняє нас креативними. Думками про те, Церква потребує не бюрократів та функціонерів, але місіонерів Папа Франциск поділився у неділю, 14 серпня 2016 р., коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» Христові слова: «Вогонь прийшов я кинути на землю, і як я прагну, щоб він вже розгорівся!».

Як зауважив Святіший Отець, ці слова сказані під час подорожі Ісуса разом з учнями до Єрусалиму, де Його очікували страсті і смерть на хресті. Він пояснює апостолам Свою місію, а вказуючи на вогонь, говорить про вогонь Святого Духа, «дієво присутнього в нас від дня нашого Хрищення». Це полум’я є «творчою силою, яка очищає та оновлює, спалює будь-яку людську неміч, егоїзм, гріх», перемінюючи нас зсередини, відроджуючи та вчиняючи нас здатними любити

«Ісус прагне, – сказав Наступник святого Петра, – щоби Святий Дух запалав немов полум’я у наших серцях, бо лише розпочавшись від серця пожежа божественної любові зможе розгорітися та спричинитися до поступу Божого Царства. Вона не розпочинається з голови, але із серця. І тому Ісус бажає, щоби до нашого серця увійшло полум’я. Якщо ми повністю відкриємося на дію цього полум’я, яким є Святий Дух, Він дасть нам відвагу та ревність, щоб звіщати всім Ісуса та Його втішаючу благовість милосердя та спасіння, без страху випливаючи у відкрите море».

У цьому контексті Папа зауважив, що «сповнюючи свою місію у світі», Церква, якою є всі ми, потребує допомоги Святого Духа, аби не бути загальмованою «страхом чи розрахунками», щоб не звикнути «ходити лише у безпечних межах», адже таке наставлення вчиняє Церкву «функціональною», якій ніколи не вдасться сповнити свою місію. «Натомість, апостольська сміливість, яку Святий Дух запалює в нас, немов полум’я, допомагає нам долати стіни й перешкоди, вчиняє нас креативними та спонукає нас до руху, щоб ступати також і на незвідані або незручні стежки, несучи надію тим, кого зустрічаємо», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи:

«Завдяки цьому полум’ю Святого Духа ми покликані дедалі більше ставати спільнотою проваджених та перемінених Ним осіб, сповнених зрозуміння, осіб, які мають широке серце та радісне обличчя. Сьогодні більше, ніж будь-коли, існує потреба в священиках, богопосвячених особах та мирянах, які відзначаються уважним апостольським поглядом, здатні зворушуватися та зупинятися перед нуждами та матеріальною і духовною бідністю, позначаючи шлях євангелізації та місії оздоровчим ритмом ближньості. І саме полум’я Святого Духа вчиняє нас “ближніми” для інших, для страждаючих, потребуючих, в умовах багатьох проблем та форм людської нужди».

У світлі цього Святіший Отець «із захопленням» пригадав про численних священиків, богопосвячених осіб та мирян, які в усьому світі «з великою любов’ю та вірністю посвячуються звіщенню Євангелія, нерідко також і ціною свого життя». «Їхнє зразкове свідчення, – сказав він, – пригадує нам, що Церква не потребує бюрократів та старанних функціонерів, але – захоплених місіонерів, яких пожирає запал нести усім сповнене розради слово Ісуса та Його благодать».

Отож, якщо Церква не приймає цього полум’я Святого Духа, то, за словами Папи, вона стає «холодною або лише літеплою Церквою, яка нездатна передавати життя, бо складається з остиглих чи літеплих християн». Тому, за його словами, варто щоб кожен знайшов час на те, щоб запитати себе: «Яким є моє серце? Чи воно остигле? Літепле? Чи здатне воно прийняти цей вогонь?».

«І просімо Пречисту Діву Марію, – підсумував Святіший Отець, – молитися разом з нами і за нас до Небесного Отця, щоби Він вилив на всіх віруючих Святого Духа, божественний вогонь, що розігріває серця і допомагає нам були солідарними з радощами і стражданнями наших ближніх. І нехай підтримує нас на нашій дорозі приклад святого Максиміліяна Кольбе, мученика любові, свято якого відзначається сьогодні: він вчить нас, як жити полум’ям любові до Бога і до ближнього».