Папа: чи живе наше прагнення Бога та Його життя, що є життям вічним?

Вознісшись до Отця, Ісус проклав нам дорогу до мети, до якої веде нас, підтримуючи немов під час сходження на вершину гори. Такими думками Папа Франциск ділився під час недільної зустрічі з прочанами.

У багатьох країнах світу, між якими Італія, урочистість Вознесіння Господнього за рішенням місцевої єпископської конференції переноситься на неділю, тому й перед проказуванням молитви «Царице Неба» з паломниками, які опівдні 12 травня 2024 р. зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск поділився кількома думками про значення цього свята.

Тіло, підбадьорене для «заключного сходження»

Святіший Отець зауважив, що в Євангелії від Марка зазначається, що перед тим, як вознестися на небо та сісти праворуч Отця, Ісус залишив апостолам завдання продовжувати Його діло. У цьому світлі повернення Ісуса до Отця виглядає «не як відокремлення від нас, але як випередження на дорозі до мети». Наступник святого Петра порівняв це зі сходженням на гору, коли втомлені, доходимо до повороту, на якому відкривається чудесна панорама. Тоді «все тіло віднаходить сили, щоб здолати останній підйом», всі органи, все тіло «напружується і зосереджується на тому, щоб дійти до вершини». «І ми, Церква, є саме тим тілом, яке Ісус, вознісшись на Небо, тягне за собою, немов на “мотузці”. Це Він відкриває і передає нам Своїм словом і благодаттю Святих Таїнств красу вітчизни, до якої ми прямуємо. Так і ми, Його члени, радісно піднімаємося разом з Ним, нашою головою, знаючи, що крок одного є кроком для всіх, і що ніхто не повинен загубитися або відстати, бо ми – одне тіло», – підкреслив Папа.

Дорога до мети

Далі Святіший Отець зазначив, що Ісус показує нам дорогу, «крок за кроком». В Євангелії бачимо доручення: звіщати Євангеліє, хрестити, виганяти демонів, наступати на зміїв, оздоровляти хворих, тобто, «чинити діла любові», якими є «дарувати життя, нести надію, триматися здалеку від всілякого лукавства та дріб’язковості, відповідати на зло добром, бути близькими з тими, хто страждає». І як підкреслив Єпископ Риму, чим більше так чинимо, тим більше дозволяємо Ісусові перетворювати нас Його Духом, і як під час сходження на гору, відчуваємо, що «повітря навколо нас стає свіжішим і чистішим, горизонт – ширшим, а мета – ближчою». Тож підсумовуючи, Папа заохотив замислитися над тим, чи є живим у нас прагнення Бога та Його життя, що є вічним життям, а чи залишаємося прив’язаними до речей, які минають… «Нехай же Пресвята Марія, Яка вже досягла мети, допоможе нам разом у радості прямувати до небесної слави», – побажав він.