Папа до єпископів: Будьте сміливими й не бійтеся викривати корупціонерів

Рішуче викривати корупцію, не бути абстрактними та пустослівними у душпастирських зверненнях, активно залучати до співпраці мирян, перебувати у єдності та згоді між собою, зі своїми священиками та з Папою. Такими й іншими побажаннями та закликами поділився Папа Франциск з італійським єпископатом, беручи у понеділок, 18 травня 2015 р., ввечері, участь у відкритті 68-ї Генеральної Асамблеї Італійської Єпископської Конференції, головною темою якої є імплементація Апостольського напоумлення «Радість Євангелія».

Щоби змогти виконати згадані завдання, як наголосив Святіший Отець, потрібно мати серце, яке б’ється у ритмі Христового серця, мати Його якості, такі як покора, співчуття, милосердя, конкретність та мудрість. Все це, за словами Єпископа Риму, означає мати «церковну чутливість», та, як добрі пастирі, «виходити до Божого люду, щоб захищати його від ідеологічних колонізацій, які намагаються позбавити його ідентичної та гідності».

«Мати ту церковну чутливість, – додав Папа, – яка включає також не боятися відкидати і поборювати поширену ментальність корупції, громадської чи приватної, якій вдалося безсоромно вчинити біднішими родини, пенсіонерів, чесних робітників, християнські спільноти, відкидаючи, немов непотріб, молодь, систематично позбавляючи їх надії на майбутнє, й, насамперед, відкидаючи за борт суспільства слабких і потребуючих».

Від єпископів Глава Католицької Церкви вимагає конкретності, вказуючи на те, що згадана «церковна чутливість» повинна також відображатися у способі опрацювання, написання й поширення церковних документів, в яких «не повинен переважати теоретично-доктринальний абстрактний аспект», так, немовби ці напрямні лінії не стосуються народу та країни, «але лише деяких вчених та спеціалістів». Слід, натомість, «докладати зусилля для того, щоб перекладати їх у конкретні та зрозумілі пропозиції».

Говорячи про «церковну чутливість» в контексті ролі мирян, Святіший Отець наголосив на тому, що вона є незамінною і слід її посилювати, щоб «миряни були готовими брати на себе відповідальність, що лежить в їхній компетенції». «Миряни, які мають автентичне християнське формування, – додав він, – не повинні би потребувати єпископа-начальника чи церковника-начальника, або ж якихось клерикальних ввідних даних, щоби брати на себе властиву відповідальність на всіх рівнях, від політичного до соціального, від економічного до законодавчого. Натомість, вони потребують єпископа-пастиря».

Аспектом, який «конкретно» виявляє присутність «церковної чутливості», за словами Папи, є колегіальність, тобто, спільність між єпископами, між дієцезіями, «багатими матеріально або в плані покликань» і тими, які зазнають труднощів, між центром та периферією, між єпископськими конференціями та Наступником святого Петра. «У багатьох частинах світу, – зауважив він, – поширилося послаблення колегіальності, як у визначенні душпастирських планів так і в розподілі програмних економічно-фінансових завдань».