Папа до молоді з важких життєвих ситуацій: Не осуджуймо людей за їхню слабкість

В понеділок, 19 лютого 2018 р., Ватиканський прес-центр опублікував зміст розмови Папи Франциска із групою молоді, підлітків і дітей з Румунії, яких він 4 січня прийняв на аудієнції у Ватикані, відповідаючи на їхні запитання. Це були підопічні доброчинної асоціації, яка, наслідуючи харизму італійського священика Луїджі Джуссані, засновника руху «Спільність і визволення», працює з потенційними жертвами суспільного виключення. Свою діяльність вона розпочала опікою над вихованцями сиротинця на околиці Бухареста.

На початку зустрічі Святіший Отець подякував молоді за відвертість, з якою були поставлені запитання, в яких відчувається дійсність їхнього життя. Він зауважив, що в їхніх питаннях часто звучить «чому?». «На деякі з цих “чому?” я можу дати відповідь, на інші, – підкреслив Папа, – тільки Бог може відповісти. В житті є багато “чому?”, на які не можемо відповісти. Ми можемо тільки спостерігати, слухати, страждати і плакати».

Одне із запитань, за словами Його Святості, змусило його плакати. Молодий юнак запитував: «Чому моя мама не приймає мене? Вона мене залишила в сиротинці. Я її віднайшов, коли мав 21 рік. Але вона погано ставилася до мене і я пішов від неї…».

Відповідаючи, Папа зазначив, що справа не у провині дорослих, а в їхніх великих слабкостях, пов’язаних з нуждою, соціальною несправедливістю, що пригнічує бідних і слабких, а також з духовною вбогістю. «Духовна бідність, – зазначив він, – насправді, вчиняє черствими серця і спричиняється до того, що здається неможливим: що мати покидає власну дитину. Це – плід матеріальної і духовної нужди, плід схибленої, антигуманної соціальної системи, що вчиняє серця черствими, схиляє нас до помилок і до того, щоб ми не знаходили правильної дороги».

Його Святість запевнив юнака, що мама любить його, але не вміє виявити це, оскільки життя є важким і несправедливим до неї. «Обіцяю, що я молитимусь за те, щоб вона колись зуміла показати тобі цю любов. Не зневіряйся, май надію», – закликав він.

Святіший Отець говорив про «слабких дорослих», відповідаючи також на запитання про те, чому деякі батьки приймають тільки здорових дітей, і відкидають дітей з проблемами, або хворих. «Вони не отримали допомоги, – пояснює він, – не знайшли друга, яких би їх навчив зростати і міцніти, аби долати слабкості». Папа закликав не дорікати життю за слабких батьків, а дякувати Богові за те, що ми можемо допомагати їм в їхній слабкості».

На запитання одного з юнаків про те, навіщо ходити до церкви, якщо виходячи з храму, ми і далі грішимо, Його Святість відповів, що в церкві ми стоїмо перед Богом такими, як ми є, без гриму. «Входячи до храму, – зазначив він, – ми повинні казати: “Ось я, Господи. Ти мене любиш, і я – грішник. Змилуйся над нами”. Христос говорить, що якщо ми так чинитимемо, то повернемося до дому прощені». Святіший Отець пояснив, що коли відчуваємо Божу любов, Бог, крок за кроком перемінить наше серце Своїм милосердям.

Один з вихованців розповів про те, що минулого року у Страсний Четвер помер його молодий приятель, і в нього виник сумнів щодо того, чи він потрапить до раю, бо один священик вказував на те, що той помер у гріхах. «Бог хоче привести до раю нас усіх, – зазначив Папа, – всіх без винятку. І під час Страсного Тижня, власне, це спогадуємо: Господні Страсті, як Добрий Пастир віддав життя за нас, Своїх ягнят. І якщо одна вівця загубиться, Він іде її шукати, аж поки не знайде».

Святіший Отець наголосив, що Господь завжди перебуває в дорозі, аби відшукати загублену вівцю і не лякається, якщо ми забруднені гріхами, якщо ми покинуті всіма, Він обіймає і цілує нас. «Я можу сказати тобі одне, – мовив Папа, – знаючи Христа, я впевнений, що в той Страсний Тиждень Господь повівся саме так з вашим приятелем».

Вселенський Архиєрей звернувся також зі словами підтримки до молодої мами, яка віддала свою дитину на виховання в іншу сім’ю. Відповідаючи на її сумніви щодо правильності свого рішення, Папа пояснив, що в деяких важких ситуаціях віддати дитину на виховання може допомогти. «Основне, щоб все робилося з любов’ю, з турботою про людей, з великою пошаною», – зазначив він, порадивши молодій мамі не закриватися в собі, а шукати добру християнську спільноту, в якій ніхто не почувається самотнім.

На завершення зустрічі з молоддю Папа Франциск подякував всім організаторам і учасникам: «Зустрітися з вами було дуже корисним для мене. Я молюся за вас завжди. І прошу, щоб і ви молилися за мене, бо я цього потребую», – додав він на завершення.