Папа до підлітків: Змінювати світ, відкриваючи серця

Світ може змінитися, якщо відкриємо серце на інших і ніколи не відповідатимемо злом на зло. Такими думками Папа Франциск поділився з учнями середніх шкіл ІІ ступеня, що є учасниками християнської програми виховання «Лицарі Ґрааля».

У п’ятницю, 2 червня 2017 р., понад 6 тисяч підлітків та вчителів зібралися в залі Павла VI у Ватикані, створивши в ньому святкові атмосферу, не приховуючи своїх почуттів та ентузіазму, коли до них приєднався Святіший Отець. Він, у свою чергу, в притаманному йому стилі, спілкувався зі школярами, відповівши на три їхні запитання.

Марта звірилися йому, що відчуває страх перед обличчям того, що завершуючи останній клас неповної середньої освіти мусить перейти до ліцею для продовження навчання. Відповідаючи, Папа підкреслив, що наше життя – це «постійні привіт і бувай». За його словами, той, хто не навчиться добре прощатися, той ніколи не навчиться зустрічатися з новими людьми.

Як зауважив Святіший Отець, не варто, з огляду на свої страхи щодо майбутнього, зручно вмостися на дивані й не прямувати вперед, закриваючи перед собою горизонти життя. З цього випливає заклик перемагати страх виростати й змінюватися й прийняти виклик розширення кругозорів, прямувати вперед разом з новими людьми.

Далі прийшла черга Джулії, яка запитувала Папу про те, як можна змінити світ. Насамперед, підкреслив він, відповідаючи, необхідно добре усвідомити, що ніхто не має чарівної палички, здатної перемінити світ в одну мить. У цьому контексті слід наголосити на важливості серця, як двигуна справжніх змін.

«Світ змінюємо, відкриваючи своє серце, вислуховуючи інших, приймаючи інших та ділячись речами, – сказав Наступник святого Петра. – І ви можете робити так само. Якщо маєш товариша, друга чи приятельку, однокласника, що тобі не подобається, викликає деяку антипатію… і підеш до інших, аби його обмовляти, то це добре чи зле? А якщо не зважатимеш на це, мовляв, не подобається він мені, але нічого про це не казатиму, то це вже краще? Зрозуміли? Можемо змінювати світ малими щоденними речами, керуючись великодушністю, взаємоподілом, будуючи наставлення братерства».

У цьому контексті Папа заохотив дітей не відповідати злом на зло, а навіть не реагувати на образи. Ісус, пригадав він, просить нас молитися за всіх, також і за неприятелів. І також молячись за всіх «можна змінювати світ».

Останнє запитання поставив усиновлений в Італії Таніо, що походить з Болгарії. Він розповів свою зворушливу історію страждань, запитуючи Святішого Отця про те, «як можливо повірити Господеві перед обличчям страждань, які заторкують дітей».

Папа зазначив, що неможливо знайти раціональних пояснень для страждання дитини. Якесь пояснення можна знайти лише «в любові тих, які бажають тобі добра й підтримують тебе». «Кажу щиро, – зауважив він, – і ти це добре зрозумієш: коли я на молитві ставлю собі запитання про те, чому страждають діти, а чиню це, зазвичай, після відвідин дитячої лікарні, скажу тобі правду, Господь мені не відповідає, незважаючи на моє не те щоб, розбите, але зболене серце».

Святіший Отець зауважив, що лише дивиться на розп’яття, думаючи про те, що якщо Бог дозволив на те, аби Його Син так страждав за нас, то в тому має бути щось такого, що має сенс. «Але, дорогий Таніо, я не можу пояснити цього сенсу. Ти сам його віднайдеш: десь в подальшому житті, а можливо вже в іншому житті. А пояснень, схожих до тих, які даються, пояснюючи математичну теорему, не можу тобі дати ні я, ні будь-хто інший».

Папа подякував за це запитання, адже, за його словами, дуже важливо, аби підлітки «починали розуміти ці речі», тому що це «допоможе в зростанні та в тому, аби прямувати вперед».