Папа до православної делегації: Боже милосердя визволяє від тягарів минулого

«Милосердя визволяє нас від тягарів минулого, позначеного конфліктами, та дає змогу відкритися на майбутнє, до якого нас провадить Святий Дух», – сказав Папа Франциск, приймаючи у вівторок, 28 червня 2016 р., делегацію Константинопольського православного патріархату, яка прибула до Риму для участі в святкуваннях урочистості святих Апостолів Петра і Павла, і яку очолює Бостонський Митрополит Методіос.

У світлі того, що цьогорічні святкування відбуваються у контексті проведення Католицькою Церквою надзвичайного Ювілею Милосердя, проголошеного як «сприятливий час для споглядання таїнства безмежної любові Отця, об’явленої у Христі та щоб вчинити сильнішим та ефективнішим наше свідчення цього таїнства», Святіший Отець підкреслив, що святі Петро і Павло «досвідчили гріх та могутність Божого милосердя».

«Через цей досвід Петро, що зрікся свого Учителя, і Павло, що переслідував Церкву при її народженні, стали невтомними благовісниками і безстрашними свідками спасіння, даного Богом кожній людині в Ісусі Христі. Йдучи за прикладом святих Апостолів Петра і Павла, Церква, складаючись з грішних людей, але відкуплених у Хрищенні, протягом історії не переставала проголошувати ту саму благовість Божого милосердя», – сказав Наступник святого Петра.

За словами Єпископа Риму, святкування пам’яті святих Апостолів є нагодою «оживити пам’ять про цей досвід прощення та благодаті», який є спільним для всіх віруючих. Він зазначив, що хоч від перших сторічь між Церквами Риму й Константинополя існують «численні відмінності у сфері літургії, церковної дисципліни та у способі висловлювання єдиної об’явленої істини», то, однак, в «основі» цих форм завжди лежить «той самий досвід безмежної Божої любові до нашої незначності й нестійкості та те саме покликання бути свідками цієї любові».

«Визнання того, що досвід Божого милосердя є узами, які нас зв’язують, включає також те, що ми повинні вчиняти з милосердя критерій наших взаємостосунків, – вів далі Папа. – Якщо ми, як католики і православні, хочемо разом проголошувати всьому світові дива Божого милосердя, то не можемо зберігати одні до одних почуття й наставлення суперництва, недовіри та образ. Саме ж милосердя визволяє нас від тягарів минулого, позначеного конфліктами, й дає нам змогу відкритися на майбутнє, до якого нас провадить Святий Дух».

Внеском у подолання перешкод, які стоять на заваді «віднайдення тієї єдності, якою ми жили у першому тисячоріччі і яка ніколи не була одноманітністю», Наступник святого Петра назвав богословський діалог. У цьому контексті він склав подяку митрополитові Методіосу за плідну працю Православно-католицької Ради Північної Америки, якої той є співголовою, та висловив радість з приводу запланованої на вересень чергової зустрічі Міжнародної змішаної комісії богословського діалогу між Католицькою та Православною Церквами.

Далі Глава Католицької Церкви склав подяку Господеві за можливість зустрітися з «любим братом» Вартоломеєм, коли вони у квітні разом з Афінським Архиєпископом Єронімом ІІ відвідували біженців і мігрантів на острові Лесбос. «Бачити відчай на обличчях чоловіків, жінок і дітей, невпевнених у своїй подальшій долі, безпомічно слухати розповіді про їхні трагедії та зупинитися в молитві на березі того моря, яке поглинуло життя багатьох невинних людей, було дуже зворушливим досвідом, який підтвердив, що потрібно ще дуже багато зробити для того, щоб гарантувати гідність і справедливість багатьох нашим братам та сестрам», – сказав Папа, додаючи:

«Великою розрадою в ці дуже сумні хвилини була відчутна людяна і духовна близькість, яку я відчував з Патріархом Вартоломеєм та архиєпископом Єронімом. Під проводом Святого Духа ми дедалі більше усвідомлюємо, що на нас, католиках і православних, лежить спільна відповідальність за потребуючих, в слухняності єдиному Євангелію Господа нашого Ісуса Христа. Спільно взяти на себе цю відповідальність є обов’язком, який стосується вірогідності нашого християнства. Тому, – сказав Святіший Отець, – заохочую будь-які форми співпраці між католиками і православними в конкретній діяльності на служіння страждаючому людству».

Глава Католицької Церкви не оминув увагою і Всеправославний Собор, який нещодавно завершився на Криті, зазначаючи, що «разом з численними братами й сестрами католиками та християнами інших Церков», він супроводжував молитвами його приготування та перебіг. «Нехай же Святий Дух проростить з цієї події рясні плоди для добра Церкви».