Папа до ув’язнених осіб: Господь не залишає нас ніколи

Зустрічаючись із працівниками, волонтерами та в’язнями веронської в’язниці, Святіший Отець заохотив до відваги на шляху будування свого майбутнього, просячи у кризові моменти життя допомоги Бога та ближнього.

У суботу, 18 травня 2024 р., у часі своєї Душпастирської подорожі до Верони, Папа Франциск зустрівся із співробітниками пенітенціарної поліції, ув’язненими та волонтерами в’язниці «Монторіо». У своєму вітальному слові Святіший Отець наголосив на важливості покращення життя ув’язнених осіб.

Життя, яке є даром від Бога

«Для мене входження до в’язниці – це завжди важливий момент, тому що в’язниця – це місце великої людяності. Саме так, це місце великої людяності. Людяності випробуваної, іноді змученої труднощами, провиною, засудженням, непорозуміннями і стражданнями, але в той же час сповненої сил, бажання прощення, бажання спокути», – сказав на початку Папа.

Святіший Отець зауважив, що останнім часом у цій в’язниці багато людей покінчили з життям, а тому закликав не піддаватися відчаю. «Життя завжди варте того, щоб його прожити, завжди, і завжди є надія на майбутнє, навіть тоді, коли здається, що все згасає. Наше існування, існування кожного з нас, є важливим, воно є унікальним даром для нас і для інших, для всіх, а особливо для Бога, ми не є матеріалом, викинутим, мов непотріб. Існування кожного є важливим – це унікальний дар для нас і для інших, для всіх, а особливо для Бога, Який ніколи не залишає нас і Який справді вміє слухати, радіти і плакати разом з нами», – зазначив він.

Папа порадив не закриватися в собі в найгірші моменти життя, розмовляючи з Богом про свій смуток та підтримуючи інших. «Просити про допомогу – це не слабкість, ні: робімо це зі смиренням, довірою і людяністю. Ми всі потребуємо один одного, і ми всі маємо право на надію, незважаючи на будь-яку історію, будь-які помилки чи невдачі», – зауважив він.

Рік оновлення й надії

Відтак Святіший Отець пригадав про те, що скоро розпочнеться Святий Рік, який є роком навернення й оновлення для всієї Церкви: «Рік милосердя, в якому можна скинути баласт минулого і відновити рух назустріч майбутньому; в якому можна відзначити можливість змін, бути і, де необхідно, повернутися до того, щоб бути справді собою, даруючи все найкраще». У цьому контексті він побажав, щоб Ювілей 2025 був знаком, який допоможе взяти на себе відповідальність за наше життя кожного дня.