Папа: Добрий Пастир не гидує доторкатися до пораненого тіла

Добрий пастир наближається до тих, кого відкинули немов непотріб, здатний зворушуватися та не гидує доторкатися до пораненого тіла. Натомість той, хто прямує шляхом клерикалізму, завжди наближається або до грошей, або до тих, які тепер при владі. Такими думками поділився Папа Франциск, коментуючи в понеділок, 30 жовтня 2017 р., під час проповіді у каплиці «Дому святої Марти» євангельську розповідь про зцілення скорченої жінки в суботу.

Святий Лука розповідає, як Ісус одного разу зустрів у суботу в синагозі жінку, що протягом вісімнадцяти років була скорченою та не могла випростатися. Проповідник звернув увагу на те, що євангелист використовує 5 дієслів, описуючи дії Ісуса: «побачив», «прикликав її», «промовив до неї», «поклав на неї руки» та «зцілив». Це є «слова близькості», тому що «добрий пастир завжди є близьким».

Старшина синагоги, обурений чудом, звершеним у суботу, насварив людей. Мовляв, є шість днів, призначених для праці, то нехай тоді приходять і оздоровляються. Як зауважив Святіший Отець, тогочасні клерикали, тобто, законовчителі, фарисеї, садукеї та вельможі, жили відокремлено від люду, постійно його картаючи. Вони не були добрими пастирями, бо були «замкненими у своїй групі». Вони не цікавилися людом, хіба що, пожертвами…

Натомість, Ісус, вів далі Папа, є близьким до людей, а Його близькість походить від того, що Він відчував у Своєму серці. Він умів «зворушуватися», як про це розповідає інший євангельський уривок. «Саме тому Ісус завжди перебував серед людей, яких згадане клерикальне угруповання відкидало, немов непотріб: серед убогих, хворих, грішників, прокажених, всіх інших, тому що Ісус був здатний зворушуватися перед обличчям недуги, був добрим пастирем», – мовив проповідник, додаючи:

«Добрий пастир наближається і вміє зворушуватися. І я б сказав, що третьою рисою доброго пастиря є не соромитися доторкнутися до пораненого тіла, як Ісус повівся з цією жінкою: Він доторкнувся, “поклав на неї руки”. Він доторкався до прокажених, до грішників…». Бо не вистачить лишень сказати, що я з тобою близький духом, бо це також є виявом тримання дистанції. Добрий пастир «робить те, що зробив Бог Отець», тобто, наблизився до нас у тілі Свого Сина.

А до кого наближаються ті інші, що прямують стежками клерикалізму? «Вони завжди наближаються або до тих, хто на даний час при владі, або до грошей, – відповідає Папа. – Вони є поганими пастирями. Вони думають лише про те, як зачепитися за владу, бути приятелями влади, готові щодо всього домовлятися й думають лише про свою кишеню. Вони є лицемірами, здатними на все. Їх не турбує люд. І коли Ісус звертається до них цим чудовим прикметником, часто називаючи їх “лицемірами”, вони ображаються, мовляв, ми завжди дотримуємося закону».

Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що для Божого люду великою благодаттю є мати добрих пастирів, схожих до Ісуса, які не гидують доторкатися до пораненого тіла, пам’ятаючи, що всі ми будемо суджені саме відповідно до цього: я був голодний, хворий, ув’язнений… «Критеріями протоколу останнього суду є критерії близькості, цілковитої близькості, що полягає в дотикові, в тому, щоб розділяти становище Божого люду. Не забуваймо про це: добрий пастир завжди наближається до людей, наслідуючи Бога, Який наблизився до нас і втілився в Ісусі Христі», – закликав Папа.