Папа: дорога віри – це постійне «учнівство», яке пережили також і апостоли
Після Святої Меси в базиліці Святого Петра, в середу, 29 червня 2022 р., урочистість святих апостолів Петра і Павла, Папа Франциск мав також другу зустріч з вірними, очоливши опівдні проказування молитви «Ангел Господній» на площі Святого Петра. Відправною точкою для роздумів, якими він поділився у своєму повчанні, були Петрові слова визнання віри, записані в Євангелії від Матея: «Ти є Христос, Син Бога живого!».
Необхідний період «учнівства»
Покликаючись на Христові слова, Святіший Отець зазначив, що це визнання віри Петро вимовив не на основі людського розуміння, але через те, що йому це відкрив Небесний Отець. Для рибалки це був «початок дороги», бо ще буде потрібно багато часу, щоби ці слова «до глибини увійшли в його життя». «Існує певне “учнівство” віри, яке стосувалося також апостолів Петра і Павла, схоже до того, яке переживає кожен з нас. Також і ми віримо, що Ісус – Месія, Син Бога живого, але потрібен час, терпеливість і велика покора, щоб наш спосіб мислення та діяння повністю прийняв Євангеліє», – сказав Папа, зазначивши, що Петро відчув це негайно.
Після урочистого визнання своєї віри, коли Ісус почав розповідати про страждання, учень відкидає таку перспективу, і навіть наважується повчати Учителя, мовляв, нехай так не буде, на що чує різку відповідь: «Геть від мене, сатано». За словами Наступника святого Петра, схоже трапляється і з нами: ми з вірою вимовляємо слова «Символу віри», але під час життєвих випробувань схильні протестувати перед Господом. Святому Петрові потрібен був час на дозрівання: від несприйняття думки про хрест – до хресної смерті.
Дорога віри – не прогулянка
Як зауважив далі Святіший Отець, також і апостол Павло перейшов через повільне дозрівання віри, переживаючи хвилини непевності та сумнівів. Зустріч з Воскреслим на дорозі до Дамаска стала початком шляху, під час якого не бракувало «колючки в тілі».
«Дорога віри ніколи не є прогулянкою, вона є вимогливою, іноді – тернистою: також і Павло, ставши християнином, мусів поступово учитися до кінця бути ним, долаючи моменти випробування», – сказав Папа, заохочуючи слухачів запитувати себе, на основі цього досвіду апостолів, про те, чи визнаючи нашу віру, робимо це з усвідомленням того, «що завжди муситиму вчитися», а чи вважаємо, що «вже все зрозуміли». А у випадку випробувань знеохочуємося та нарікаємо, чи вчимося зробити їх нагодою для зростання довіри до Господа? «Нехай же Діва Марія, Цариця Апостолів, навчить нас наслідувати їх, кожного дня чинячи поступ на дорозі миру», – побажав Наступник святого Петра.
About The Author
