Папа: Дозвольмо, аби світло, яке променіє з Вифлеєму, просвітило нас

Лише відкриті на новизну спроможні прийняти Ісусове світло. Думками про обіцяне світло, що прийшло на землю з Христом, і про те, як його приймають, Святіший Отець поділився Богородичною молитвою в урочистість Богоявлення.

Не зупинятися на зовнішніх знаках події Христового Різдва, але зробити її стартом нового життя закликав вірних Папа Франциск, промовляючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 6 січня 2018 р., що збіглася з відзначенням урочистості Богоявлення, «свята об’явлення Ісуса, що символізоване світлом».

Обітниця світла

Святіший Отець зауважив, що в пророчих текстах знаходимо обітницю цього світла. «Устань, засяй, Єрусалиме! Адже зійшло твоє світло, слава Господня засяяла над тобою», – взиває пророк Ісая після «суворого вигнання та численних утисків, яких зазнав народ».

«Сьогодні це запрошення відлунює для нас, що вже відсвяткували Ісусове Різдво та заохочує дозволити на те, щоб нас досягнуло вифлеємське світло. Також і ми запрошені не зупинятися на зовнішніх знаках події, але зробити її відправною точкою і з новизною життя пройти наш шлях людини й віруючого», – сказав Папа.

Зустріч зі світлом: відкритися на новизну

Далі Святіший Отець зазначив, що оте світло, яке провіщав Ісая, присутнє в Євангелії, де можемо його зустріти. Ним є Ісус, що прийшов принести спасіння всім. Євангелист Матей показує різні способи того, як можемо зустріти Христа та реагувати на Його присутність. «Закам’янілі серця» Ірода та єрусалимських книжників «противляться і відкидають» прихід Дитяти, представляючи тих, «які й у наші дні бояться приходу Ісуса та замикають своє серце для братів і сестер, які потребують допомоги». Ірод «боїться втратити владу й не думає про справжнє добро народу», а книжники та провідники народу бояться, бо «не вміють виглянути поза власні забезпечення», бо «були закритими на новизну».

«Цілком іншим, натомість, є досвід волхвів, – вів далі Папа. – Прибувши зі Сходу, вони представляють всі народи, далекі від традиційної єврейської віри. Однак, піддаються проводові зорі та здійснюють тривалу й небезпечну подорож, щоб досягнути мету та пізнати істину про Месію. Волхви були відкритими на “новизну”, й їм відкрилася найбільша та найнесподіваніша новизна в історії: Бог, Який став людиною».

Спасіння для всіх людей

Волхви припали навколішки та подарували «символічні дари», бо, як зауважив Наступник святого Петра, «шукання Господа включає не лише витривалість в дорозі, але також великодушність серця». Врешті, вони повернулися до свого краю. Повернулися «іншою дорогою», бо людина, яка зустріла Ісуса, «змінює шлях, повертається “оновленою” до життя, ступаючи на нову дорогу». Волхви повернулися до свого краю, несучи «таїнство того убогого та смиренного Царя». Можемо лише уявляти, як вони розповідали всім пережитий досвід: спасіння, дароване Богом у Христі, «призначене для всіх людей, близьких і далеких».

«Стишмо трохи своє серце та Дозвольмо також і ми просвітити себе Ісусовим світлом, яке променіє з Вифлеєму. Не дозвольмо наших побоюванням замкнути наше серце, але знайдімо мужність відкритися на це лагідне та стримане світло. Тоді як і волхви відчуємо “велику радість”, яку не зможемо тримати лише для себе. Нехай же в цій мандрівці нас підтримує Діва Марія, зоря, що веде до Ісуса, і Мати, що показує Ісуса волхвам і всім тим, які наближаються до Неї», – побажав Папа.