Папа: Дозвольмо Ісусові оздоровити наші серця
«Сестро, брате, дозволь, аби Ісус поглянув на твоє серце та оздоровив його. […] А якщо ти вже відчув Його ніжний погляд на собі, то наслідуй Його та чини так, як Він», – закликав Папа Франциск, підсумовуючи своє недільне повчання, яке було зосереджене навколо уривка з 5-ї глави Євангелії від Марка, в якому розповідається про воскресіння доньки начальника синагоги й оздоровлення кровоточивої жінки, здійсненне в дорозі до його дому.
Біль і смерть не мають останнього слова
Промовляючи до прочан, які 27 червня 2021 р. зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній», Святіший Отець зауважив, що Ісус натикається на «дві наші найдраматичніші ситуації», якими є смерть і недуга. Бачимо дівчинку, яка помирає саме в той момент, коли батько пішов до Ісуса, аби просити про допомогу, та жінку, яка багато років страждає від кровотечі. «Ісус дозволяє, аби наш біль і наша смерть торкнулися Його та чинить два знаки оздоровлення, щоби сказати нам, що ні біль, ні смерть не мають останнього слова. Він каже нам, що смерть не є кінцем. Він перемагає цього ворога, від якого ми самі неспроможні звільнитися», – сказав він.
Найбільша недуга
У цей період, «коли хвороба ще залишається в центрі новин», Наступник святого Петра зосередився саме на оздоровленні жінки. Він зауважив, що страждало не так її здоров’я, як почуття. Оскільки вона кровоточила, то згідно з тодішньою ментальністю вважалася нечистою, а тому була марґіналізованою, позбавленою стабільних особистих і суспільних взаємин. «Вона жила сама, з пораненим серцем. […] Найбільшою хворобою життя є брак любові, неспроможність любити», – сказав Папа, додаючи, що «найвартіснішим» оздоровленням є оздоровлення почуттів.
У пошуках порятунку
Але як знайти це зцілення? За словами Святішого Отця, в цій жінці кожен з нас може розпізнати себе самого. Вона старалася вилікуватися, видала на лікарів усе, що мала, але даремно. «А ми, чи не вдаємося часто до помилкових середників, аби втамувати нашу спрагу любові?» – запитував Папа, вказуючи що, вважаючи, ніби нас можуть ощасливити успіх і гроші, забуваємо про те, що «любов не купується», втікаємо у віртуальне, в той час як «любов є конкретною», не приймаємо себе такими, якими ми є, ховаємося за макіяжем, «але любов не є примарністю».
«Вона, нарешті, обирає Ісуса та кидається в натовп, аби доторкнутися Його одежі. Тобто, ця жінка шукає безпосереднього, фізичного контакту з Ісусом», – сказав Папа, зауваживши, що саме в цей період «ми збагнули, наскільки важливими є контакти та стосунки». І це стосується також Ісуса: не вистачить вдовольнятися дотриманням кількох заповідей і принагідними молитвами, «Господь чекає на зустріч з нами, щоб ми відкрили Йому своє серце». Бо в близькості з Ним побачимо вилікуваними наші почуття.
Погляд, зосереджений на особі
Як підкреслив Святіший Отець, Ісус бажає саме цього. Оточений натовпом, який до Нього тиснувся, Він оглядається, щоби побачити ту, яка доторкнулася до Нього. Таким є Його погляд: хоч людей багато, але Він «шукає обличчя та сповнене вірою серце», дивиться не на збір, але на особу, не зупиняючись «на ранах і помилках минулого», Він переступає через гріхи та пересуди. Ніжно назвавши її «донькою» і похваливши її віру, Ісус «оздоровляє ту, що була відкинута всіма як непотріб», повертаючи їй довіру до себе самої.
Тож закликавши слухачів, аби вони дозволили Ісусові поглянути на їхнє серце та оздоровити його, а відчувши його на собі, наслідувати це наставлення, Папа заохотив оглянутися навколо: тоді побачимо, що багато людей, які живуть поруч, «почуваються пораненими та самотніми». «Ісус просить у тебе погляду, який не зупиняється на зовнішньому, але досягає серця; погляду, який не судить. Перестаньмо судити інших. Ісус вимагає від нас не осудливого погляду, але гостинного. Відкриймо наші серця, щоби приймати інших. Бо лише любов зціляє життя. Нехай же Богородиця, Утішителька пригноблених, допоможе нам нести ласку пораненим серцям, які зустрічаємо на своїй дорозі», – побажав він, закликаючи нікого не осуджувати.
About The Author
