Папа Франциск: Божу волю пізнаємо, слідуючи за істинною доктриною Євангелія

Наприкінці листопада минулого року у Ватикані відбулася зустріч Папи Франциска із 140 Головними Настоятелями Чинів і Згромаджень з нагоди завершення їхньої 88 Пленарної асамблеї. Вона проходила за зачиненими дверима й під час неї Глава Католицької Церкви протягом трьох годин відповідав на запитання співрозмовників. Цими днями частини цієї розмови було оприлюднено, зокрема, з нагоди виходу у світ 4000 номеру часопису «La Civiltà cattolica».

Говорячи про наступний Синод Єпископів, запланований на 2018 рік на тему молоді, віри та розпізнавання покликання, Святіший Отець зазначив, що тема розпізнавання «належить до найбільших проблем сьогодення» в священичому формуванні: «Ми звикли до формул, білого й чорного, але не до сірих відтінків життя. Натомість важливим є життя, а не формули. Ми повинні зростати в здатності розпізнавання. Логіка чорного й білого може привести до казуїстичної абстрактності», – зауважив Папа, додаючи:

«Розпізнавання, натомість, вимагає того, щоб серед сірих відтінків щоденного життя прямувати вперед згідно з Божою волею. А Божу волю пізнаємо, слідуючи за істинною доктриною Євангелія, а не у зафіксованій абстрактній доктрині. Церква повинна супроводжувати молодь на дорозі до зрілості, й лише за допомогою розпізнавання, а не абстракцій, молодь зможе пізнати свій життєвий проект та прожити життя, дійсно відкрите на Бога і на світ».

Глава Католицької Церкви зізнався, що зменшення покликань і кількості богопосвячених осіб на Заході викликає у нього стурбованість, але ще більше його турбує інша річ: поява деяких нових чернечих інституцій, які викликають занепокоєння. «Я не кажу, що не повинно бути нових чернечих інституцій. Зовсім ні! Але в деяких випадках запитую себе про те, що саме діється сьогодні? Деякі з них здаються великою новизною, здаються вираженням великої апостольської сили, багатьох притягають і… зазнають невдачі. Іноді, виявляється, що за цим стояли навіть деякі скандальні речі», – пояснив Святіший Отець.

Папа зазначив, що існують також дійсно добрі новозасновані інституції, які серйозно трудяться, а за їх плечами часто стоять ієрархи, що супроводжують їх та забезпечують зростання. Однак, існують також і такі, «які зроджують не із харизми Святого Духа, але із людської харизми, навколо певної харизматичної людини, яка притягає інших своєю людською привабливістю». Деякі з них, за його словами, мають «реставраційний» характер: намагаючись дати певність, вони дають лише закам’янілість.

«Коли мені кажуть, що є якесь Згромадження, яке притягає велику кількість покликань, то, зізнаюся, це викликає в мене стурбованість. Святий Дух не діє згідно з логікою людського успіху: Він має інші способи. Мені кажуть, що там є багато рішучої молоді, готової на все, що вони багато молиться і відзначаються вірністю. Я ж кажу: “Дуже добре. Побачимо, чи там є Господь”. Деякі з них відзначаються пелагіянізмом: шукають повернення до духу аскетизму, чинять покутничі практики, виглядають солдатами, готовими на все задля захисту віри й добрих звичаїв … А потім вибухає скандал навколо їхнього засновника чи засновниці…», – зауважив Святіший Отець, вказуючи на те, що Ісусів стиль є дещо відмінним і полягає в несенні хреста, а не в надмірному галасі.

Коментуючи обрання Марійської тематики для наступних днів молоді, Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що означає справжня Марійська набожність. За його словами, це не «Богородиця, Яка щодня посилає різні листи», але Та, «Яка зроджує Христа в нашому серці, Яка є Матір’ю».

Відповідаючи на запитання про те, що є джерелом його спокою, Папа Франциск пожартував, що не приймає заспокійливого. «Італійці дають добру пораду: аби жити в мирі, слід мати здорове відсторонення, – сказав він. – Мені не важко зізнатися в тому, що досвід, який тепер переживаю, є зовсім новим для мене. Допускаю, що в Буенос-Айресі я мав більше неспокою. Я почувався напруженішим і стурбованішим. Загалом, я не почувався так, як тепер. Я пережив дуже особливий досвід глибокого умиротворення в хвилину мого обрання, яке мене досі не покидає».

Святіший Отець розповів, що під час Загальних Зібрань кардиналів перед Конклавом багато говорилося про ватиканські проблеми і про необхідність реформ. «Усі цього хотіли. Й у Ватикані існує корупція. Але я живу в мирі», – зазначив він, вказуючи на те, що у випадку труднощів просить заступництва у святого Йосифа, маючи в себе статую цього святого, що зображує його уві сні.

«І тому я добре сплю. Це Божа ласка. А також молюся. Молюся по-своєму. Мені дуже подобається молитва часослова, і я ніколи її не занедбую. Щоденна Свята Меса, вервиця… Коли молюся, завжди беру Біблію. І мир зростає. Не знаю, може в тому весь секрет. Мій мир – це Господній дар. Щоб Він лише не забрав його в мене», – сказав Папа.

Повертаючись до теми богопосвяченого життя, Глава Католицької Церкви знову наголосив на тому, що його особливістю є пророчий вимір, який означає приймати правила, приймати Євангеліє радикальним чином, тобто, без послаблень. Так, як це чинили засновники. А ділячись думками про життя в спільноті, пригадав, що деякі святі називали це «постійною покутою». Зрештою, існують спільноти, в яких «постійно здирають шкуру одні з одних».

«Якщо у спільноту не входить милосердя, то це не є добре. Для ченців здатність прощати повинна часто починатися з їхньої спільноти. І це є пророчим. Слід завжди починати зі слухання, щоб усі почувалися вислуханими», – сказав Наступник святого Петра, а далі звернув увагу на важливість участь богопосвячених осіб в різних душпастирських радах, в яких вони не повинні боятися висловити свою думку.

«В церковні структури, – зауважив Папа, – проникає світська атмосфера князювання, й богопосвячені особи можуть зробити свій вклад у знищення цих пагубних віянь. Адже не має потреби ставати кардиналом, щоб почуватися князем. Вистачить бути клерикалами. Й це найгірше, що може початися в структурі Церкви. Богопосвячені особи можуть зробити свій вклад свідченням смиренного братерства».

Відповідаючи на запитання про випадки сексуальних зловживань, скоєних проти неповнолітніх представниками клиру, Святіший Отець зазначив: «Здається, що з-поміж 4 осіб, які чинять ці зловживання, двоє самі свого часу їх зазнали. Тобто, це засів зловживань на майбутнє, і це – руйнівне явище. І якщо в це втягнуті священики чи ченці, то зрозуміло, що бачимо диявольську дію, що руйнує Ісусове діло руками того, хто повинен був Ісуса звіщати. Але будьмо відвертими: це хвороба. Якщо не усвідомимо цього, то не зможемо належно вирішити цю проблему. Отож, слід остерігатися прийняття на формування кандидатів до богопосвяченого життя, не пересвідчившись добре в їхній відповідній почуттєвій зрілості».

Врешті, Папа пригадав про те, що Церква народилася, виходячи назовні. Спочатку вона була зачинена за дверима в світлиці, але після П’ятидесятниці вийшла назовні й не повинна знову ховатися. А виходити назовні, за його словами, означає виходити на «екзистенціальні та суспільні» периферії.