Папа Франциск: братнє напоумлення слід робити з любові, у правді й покорі

Справжнє братнє напоумлення є болючим, бо зроблене з любові, у правді й покорі. Якщо ми відчуваємо приємність виправляти когось, то це напоумлення не є від Бога. Про це повчав Папа Франциск під час Служби Божої у каплиці «Дому Святої Марти» у Ватикані 12 вересня 2014 року, у день літургічного спомину Найсвятішого Імені Діви Марії за латинським календарем. У біблійному уривкові, призначеному на це Євхаристійне Богослужіння, Ісус Христос повчає Своїх слухачів про те, що не добре шукати скалки в оці свого брата, а не бачити колоди у власному оці.

«Не можна виправляти іншу людину без любові і без милосердя», – наголосив Святіший Отець, порівнюючи братнє напоумлення до хірургічного втручання, яке не можна робити без знеболювання, щоб особа не померла від болю. «Милосердя – це немов анестезія, що допомагає прийняти лікування та погодитись з напоумленням». Вселенський Архиєрей підкреслив, що для того, щоб комусь зробити зауваження і напоумити, слід взяти таку особу набік і з лагідністю та любов’ю з нею порозмовляти.

Другим важливим моментом у напоумленні ближнього є правда: слід бути правдомовним. А це, у свою чергу, також вимагає від нас обережності, щоб не говорити про когось неправду, не обмовляти. Неправдиві балачки про іншу людину завдають великого болю, ранять людське серце. Без сумніву, коли ми комусь кажемо правду в очі, то це не дуже приємно, але якщо ця правда сказана з любов’ю, то її значно легше прийняти. Тому, за словами Святішого Отця, слід завжди з любов’ю вказувати іншій людині на її вади. Окрім того, що напоумлення слід робити з любов’ю та у правді, воно вимагає від нас також покори: лише покірно можна говорити іншій людині про її помилки. Коли ми бажаємо виправити якусь маленьку ваду нашого ближнього, потрібно пам’ятати, що ми маємо значно більші вади.

Папа Франциск зазначив, що братнє напоумлення має за ціль зцілити церковне тіло. Якщо тіло Церкви має рану, то її слід накласти шви, і потрібно це робити дуже делікатно. Папа наголосив: «Якщо ти не спроможний це робити з любов’ю, у правді та покорі, ти образиш іншого, завдаси шкоди його серце, це буде лише черговою балачкою, яка зранить, і ти станеш сліпим лицеміром», який шукає в оці брата скалки, а у своєму власному не бачить колоди. Не будьмо суддями іншим людям, не судімо наших ближніх, однак, не забуваймо, що братнє напоумлення, зроблене з любові до іншої особи, бажаючи зцілити церковну рану, завдану гріхом, є свідченням зрілості християнина.