Папа Франциск: Господи, нехай не забракне пророків серед Твого люду!

Пророк – це той, хто слухає Боже слово, вміє розпізнавати теперішнє та спрямовуватися у майбутнє. Про це, коментуючи біблійні читання третього понеділка Адвенту, говорив Папа Франциск, проповідуючи 16 грудня 2013 р. під час Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти». За його словами, коли у Церкві бракує цього виміру пророцтв, то в ній бракує Божого життя, на місце якого приходить клерикалізм.

Святіший Отець зазначив, що пророк «носить у собі ці три виміри: минуле, теперішнє та майбутнє». Щодо минулого, то проповідник пояснив, що «пророк усвідомлює обітницю, носить у своєму серці Божу обітницю, підтримує її живою, її повторює». Далі, споглядаючи на сучасність, на свій народ, він «відчуває силу Святого Духа, щоб сказати йому слово, яке допоможе йому підвестися та далі прямувати до майбутнього».

«Пророк, – вів далі Папа, – це людина трьох часів: обітниці минулого, споглядання теперішнього та сміливості вказати на шлях у майбутнє. А Господь Бог завжди оберігав Свій народ у важких хвилинах через пророків, у хвилинах, коли народ був пригнічений чи розбитий, коли занепала святиня, коли Єрусалим був під пануванням ворогів. Тоді, коли народ запитував: Господи, Ти обіцяв нам те і те! І що ж тепер діється?».

Схожу ситуацію, за словами Святішого Отця, переживала Пресвята Богородиця, коли стояла біля підніжжя хреста. У таких хвилинах «потрібне втручання пророка», але його не завжди добре приймають, а навіть і відкидають. Ісус казав фарисеям, що їхні батьки повбивали пророків, тому що їм не подобалося те, що ті говорили. А коли серед народу бракує пророцтва, то, як зауважив проповідник, не вистачає чогось більшого: «не вистачає Божого життя».

Коли відсутній пророчий дух, то всю силу віддається законності. Це бачимо у євангельському уривку, який розповідає про те, що первосвященики запитували Ісуса про те, якою владою Він все те чинить, адже це вони є «панами святині». «Вони, – сказав Папа, – не зрозуміли пророцтв. Вони забули про обітницю! Вони не вміли прочитати знаки часу, їхні очі не змогли проникнути в них, їхні вуха не чули Божого слова. Вони мали лише владу!»

У цьому контексті Святіший Отець зауважив, що коли у Божого люду немає пророцтва, то цю порожнечу займає клерикалізм, який цікавиться лише тим, про що фарисеї питали Ісуса: «Якою владою Ти це чиниш?». Таким чином, пам’ять про обітницю та надія на майбутнє применшені лише до теперішнього: лише якщо все законно, то тільки тоді йдемо далі. «Нехай у ці дні, коли готуємося до Різдва, наша молитва буде наступною: Господи, нехай не забракне пророків серед Твого люду! Всі ми, охрищені, є пророками», – наголосив Папа, закликаючи просити у Господа Бога дару ніколи не забувати Його обітниці та невтомно прямувати вперед: «Господи, звільни Свій люд від духа клерикалізму та допомагай йому духом пророцтва!».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va