Папа Франциск: Іспит сумління – це давня і дуже корисна практика

Щоб не дозволити злу запанувати над нашим серцем існує давня, але дуже дієва вправа, якою є іспит сумління. Про це Папа Франциск пригадав під час ранкової проповіді у п’ятницю, 10 жовтня 2014 р., коментуючи євангельський уривок, в якому пригадується про те, що диявол завжди повертається і ніколи не перестає спокушувати людину.

«Після спокушування у пустині, коли диявол спокушував Ісуса, в Євангелії від Луки читаємо, що злий дух залишив Його у спокої лише на якийсь час, але під час Його життя постійно повертався до Нього, коли Ісуса випробовували, наставляли пастки, під час страстей і навіть аж на хресті», – пригадав Святіший Отець, зазначаючи, що подібні речі діються і з нами.

Отож, потрібно охороняти своє серце, в якому мешкає Святий Дух, «аби до нього не увійшли інші духи». Адже, як зазначив проповідник, дуже часто до серця закрадаються «погані думки, злі наміри, заздрощі». Щойно ми втрачаємо пильність, як вони відразу приходять, а тому слід вважати, щоб серце не стало «прохідним двором», так що Господь «вже не може до нього промовити».

У цьому контексті Ісус говорить про те, що той, хто з Ним не збирає, той – розкидає. «Слід мати зібране серце, таке серце, про яке знаємо, що в ньому відбувається, а для цього можна застосувати дуже давню, але дієву практику Церкви, якою є іспит сумління», – пригадав Святіший Отець, заохотивши кожного запитувати себе наприкінці дня про те, що сьогодні діялося в моєму серці, що через нього проходило. Бо «якщо цього не чинимо», це означає, що не вміємо добре його оберігати.

Ісус навчає, що диявол завжди повертається, і навіть наприкінці життя Він був спокушуваний зійти з хреста. І щоб зберегти своє серце, щоб до нього не увійшли злі духи, «потрібно вміти бути зібраним, тобто, ставати в тиші перед собою самим і перед Богом, запитуючи наприкінці дня: Що сьогодні діялося у моєму серці? Може ввійшов хтось незнайомий?». Це, за словами Папи, допоможе нам захиститися від багатьох злих вчинків, до яких стаємо здатними тоді, коли до серця входять ці лукаві духи.