Папа Франциск: молитва – це сила нашої євангелізаційної місії

«Євангелізація є ефективнішою тоді, коли здійснюється в єдності намірів та в щирій співпраці», – підкреслив на початку своєї промови Папа Франциск, звертаючись у неділю, 1 жовтня 2017 р., до зібраного у катедральному храмі Чезени клиру, богопосвячених осіб і мирян, які належать до душпастирських Рад, членів місцевої Курії та представників місцевих парафій. Святіший Отець наголосив, що приїздом до місцевої громади вірних він бажає виявити свою близькість та підтримку у їхніх зусиллях євангелізації, що є головним завданням Христових учнів. Він зазначив, що успіх євангелізації залежить також від вміння різних церковних суб’єктів співпрацювати одні з одними, бачачи в особі місцевого єпископа орієнтир та точку об’єднання.

Далі Глава Католицької Церкви звернув увагу на слово «співвідповідальність», що є фундаментальним, як для спільної праці у сферах катехизації, католицького виховання, поширення загальнолюдських цінностей та харитативній діяльності, так і в сміливих пошуках, до яких зобов’язують нас виклики часу, нових форм співпраці та церковної присутності на даній території. «Церква, яка докладає зусиль, щоб прямувати у братерстві та єдності, тим самим уже дає дієве свідчення віри», – мовив Папа, додавши, що, коли людина ставить любов до Христа понад усе, тоді вона спроможна вийти із себе самої та прямувати назустріч іншим, своїм ближнім.

Єпископ Риму пригадав, що рани Ісуса Христа залишаються видимими у багатьох чоловіках та жінках, що живуть на узбіччі суспільного життя, які терплять від залишення та бідності, які зранені важкими життєвими випробуваннями, які перебувають в лікарнях чи в’язницях. Коли наближаємось до цих ран та лікуємо їх, що часто є не лише фізичними, але також і духовними, то нас очищує та перемінює Боже милосердя. Тоді ми разом, духовенство та миряни, відчуваємо благодать від того, що є покірними і великодушними носіями світла та сили Христового Євангелія. Папа подав у приклад святого Вінченцо-де-Паолі, який 400 років тому у Франції здійснив справжню «революцію» милосердної любові, наголошуючи на тому, що сьогодні також і перед нами стоїть завдання з апостольським запалом вийти назустріч викликам убогості, пам’ятаючи, однак, що самотужки ми нічого не можемо зробити. «Якщо Господь не будує дому, даремно трудяться будівничі» (Пс. 127, 1).

Серед іншого, Вселенський Архиєрей вказав на необхідність присвятити відповідний час на молитву та роздумування над Божим Словом, мовивши: «Молитва – це сила нашої місії, на що нещодавно вказала також і свята Тереза з Калькутти». Безперервний зв’язок з Господом у молитві є необхідним як для священиків та богопосвячених осіб, так і для мирян, які трудяться в різних сферах служіння, покликаних вийти на життєві периферії. «В той час, як апостольський імпульс провадить нас до того, щоб вийти, ми відчуваємо глибоку потребу залишитись міцно з’єднаними з центром віри місії: серцем Христа, сповненого милосердя та любові». Під час зустрічі з Ним ми «заражаємося» від Його погляду та стаємо здатними, у свою чергу, бачити. Дивлячись на людей з пошаною та любов’ю, також і ми можемо довершити революцію ніжності.

«Серед тих, які найбільше потребують відчути цю любов, є молодь», – мовив Папа Франциск, наголошуючи, що Церква дуже покладається на юнаків та дівчат, усвідомлюючи їхній великий потенціал, здатність до добра, правдиву свободу та справедливість. Сьогодні молодь потребує, щоб їй допомогли віднайти дари, якими Господь її обдарував, щоб її підтримали та заохотили не боятись великих викликів сьогодення, щоб допомогли зустріти Ісуса і Його послання любові, що робить людину вільною. Церква, яка є уважною до молоді, є Церквою-родиною родин.

А звертаючись до священиків, Папа вказав на те, що їм в особливий спосіб доручене завдання сприяти зустрічі людей з Ісусом Христом, але для того вони перші повинні перебувати з Ним у щоденні злуці, бути «у Христі». Папа побажав, щоб вони змогли постійно віднаходити, на різних етапах свого служіння, радість від їхнього буття священиком, покликаним Господом до наслідування та несення Його послання, Його прощення, Його любові та благодаті іншим людям.