Папа Франциск прийняв учасників ватиканського курсу про сповідництво

Священик-сповідник повинен остерігатися як ригоризму, так і надмірної поблажливості. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 28 березня 2014 р., у Ватикані, учасників курсу про сповідництво, організованого Апостольською Пенітенціарією, який від 24 до 28 березня 2014 р., відбувався у Римі в приміщенні цієї дикастерії. Це вже 25 раз поспіль Ватикан організував кількаденний курс для молодих священиків, як також для тих, хто приготовляється до священичого служіння, маючи на меті висвітлити богословський, духовний, моральний і канонічний аспекти Святої Тайни Покаяння, наголосити на її суті, значенні і найважливіших елементах та допомогти священнослужителям знайти відповіді на актуальні запитання, пов’язані з уділенням цієї Святої Тайни.

Наступник святого Петра поділився з присутніми кількома важливими думками. Насамперед, він пригадав, що головною дійовою особою Таїнства Примирення є Святий Дух, адже прощення, яке воно уділяє – це «нове життя», яке передав воскреслий Господь, кажучи учням: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються». Тому, сповідники покликані завжди бути «мужами Святого Духа», радісними і сильними свідками Христового Воскресіння.

«Це свідчення можна відчитати в обличчі, почути в голосі священика, який з вірою та “помазанням” уділяє Святу Тайну Покаяння. Він приймає каяників не з наставленням судді, ні, тим більше, звичайного приятеля, але з Божою любов’ю, любов’ю батька, який бачить сина, що повертається, і вибігає йому назустріч, любов’ю пастиря, який віднайшов загублену овечку», – сказав Папа, підкресливши, що серце священика повинно вміти зворушуватися, але не з приводу чуттєвості, а від глибини Божого милосердя.

«Другий аспект: якщо Примирення передає нове життя Воскреслого та оновлює хрещальну благодать, тоді вашим завданням є великодушно дарувати її ближнім», – вів далі Святіший Отець, зауваживши, що священик, який не дбає про це, схожий до пастиря, який не намагається шукати загублених ягнят. Але «милосердя є серцем Євангелія».

Папа також звернув увагу на те, що вірні часто зазнають труднощів у приступанні до сповіді, як з практичних мотивів, так і задля природного сорому розповідати іншій людині про свої гріхи. Тому, священики повинні багато працювати над собою, щоб «ніколи не ставати перешкодою, але завжди сприяти наближенню до милосердя і прощення». У цьому контексті Святіший Отець пригадав про існування випадків, коли люди не йдуть до сповіді, бо були погано потрактовані священиками, яким забракло такту, розсудливості, пастирської любові, а тому закликав сповідників дбати про те, щоб мати наставлення батька, наслідуючи доброту Небесного Отця.

«Але потрібно остерігатися двох протилежних крайнощів: ригоризму і надмірної поблажливості. Жодна з них не приносить добра, оскільки, в дійсності, не бере до уваги особу каяника. Милосердя, натомість, завжди вислуховує згідно з Божим серцем і бажає супроводжувати душу на дорозі примирення», – зауважив Наступник святого Петра.

Врешті, Папа визнав існування багатьох труднощів, які стоять на перешкоді сповіді, але «ми знаємо, що Господь бажав залишити цей безмірний дар Церкві, даючи охрищеним впевненість у Отцевому прощенні». А тому «дуже важливо», щоб у Церкві, в дієцезіях та на парафіях, особливо дбали про служіння цієї Святої Тайни прощення та спасіння.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va