Папа Франциск про роль батька у вихованні і зростанні дітей

Відсутність постаті батька в житті дітей та молоді спричиняє прогалини, а навіть травми, що можуть бути дуже важкими. На це звернув увагу Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 28 січня 2015 р., яка відбулася в залі Павла VI. Зважаючи на те, що в період між двома синодами у центрі особливої уваги Церкви перебуває сім’я, їй також присвячений окремий цикл повчань Святішого Отця, який чергову катехизу присвятив постаті батька.

На початку Наступник святого Петра зауважив, що слово «батько» є особливо дорогим для християн, адже саме так звертатися до Бога нас навчив Ісус в молитві «Отче наш». А «благословенне таїнство» любові Бога – Отця, Сина і Святого Духа, – об’явлене Христом, є «суттю нашої християнської віри».

І хоч слово «батько» вказує на фундаментальні взаємини, які супроводжують історію людини від найдавніших часів, сьогоднішнє суспільство, за словами Папи, на жаль, можна назвати «суспільством без батьків», особливо, в так званій західній культурі. Насамперед, це явище подається як визволення від «батька-повелителя», «представника накинутого ззовні закону», «обмежувача свободи і щастя».

Святіший Отець зауважив, що іноді в минулому в деяких домівках дійсно панував авторитаризм батьків, які ставилися до дітей, як до слуг, не шанували потреб їхнього зростання, не «допомагали їм брати на себе відповідальність за будування майбутнього». Таке наставлення є помилковим, але, «як це часто трапляється, переходиться з одних крайнощів у інші». «Проблемою сьогодення, здається, є вже не так настирливе втручання батька, як його відсутність, ухилення від виконання своїх обов’язків», – сказав Папа, пояснюючи, що дуже часто батьки настільки зосереджені на собі та своїй праці, що забувають про власну сім’ю. Наслідком цього є почуття сирітства, з яким виростає молоде покоління.

«Отож тепер, під час цього шляху спільної призадуми над сім’єю, – вів далі Наступник святого Петра, – хочу звернути увагу всім християнським громадам на те, що ми повинні бути уважнішими: відсутність постаті батька в житті наших найменших та молоді спричинює прогалини та рани, які можуть бути навіть дуже серйозними. Й у дійсності, відхилення у дітей та підлітків можна значною мірою пояснити цим браком, нестачею прикладу та авторитетного проводу в їхньому щоденному житті, відсутністю близькості, любові з боку батька. І відчуття сирітства, яке переживає чимало молоді, є набагато глибшим, ніж ми собі думаємо».

Такі підлітки, за словами Святішого Отця, навіть перебуваючи в сім’ї, почуваються сиротами, не лише з огляду на фізичну відсутність батька, яка часто трапляється, але й тоді, коли батько не поводиться як батько, коли не спілкується з дитиною, не виконує свого виховного завдання, «своїм прикладом, супроводжуваним словами» не дає дітям, «отих принципів, цінностей, життєвих правих, яких вони потребують не менше, ніж хліба».

Іноді, як зауважив Папа, тати самі не знають, яке місце повинні зайняти в родині, як виховувати дітей, і відмовляються від цього обов’язку та відповідальності, встановлюючи невластиві взаємини «рівності» зі своїми дітьми. «Так, це правда, що ти повинен бути приятелем своєї дитини, але не забуваючи про те, що ти – батько. Бо якщо поводитимешся лише як рівноправний приятель, це не принесе користі дитині», – наголосив Святіший Отець.

Але, на думку Глави Католицької Церкви, схоже наставлення бачимо також і з боку громадянської спільноти, яка через свої інституції здійснює своєрідну «батьківську» відповідальність за молодь, яку іноді занедбує, не надаючи їй жодних перспектив. Таким чином, юнаки і дівчата переживають «сирітство» відсутності «надійного шляху у майбутнє, вчителів, яким можна довіритися, ідеалів, які розпалюють серце, цінностей та сподівань, які би їх щодня підтримували». Порожнє місце тоді займають ідоли, «які викрадають серце».

Підсумовуючи, Папа пригадав обітницю Ісуса: «Не залишу вас сиротами», – вказавши на те, що Христос є Дорогою, якою слід пройти, Вчителем, Якого слід слухати, Надією на те, що «світ може змінитися, любов – перемогти ненависть, і зможе настати майбутнє миру і братерства для усіх». «Хтось з вас, – додав Святіший Отець, – може докорити мені, що я сьогодні був надто негативним, що говорив лише про відсутність батька, про те, що може трапитися, коли батьки не є близькими з дітьми. Це дійсно так, я хотів підкреслити саме це, тому що наступної середи повернуся до цього повчання, висвітлюючи красу батьківства. Саме тому я вирішив розпочати з темряви, аби дійти до світла. Нехай же Господь допоможе нам добре зрозуміти ці речі».