Папа Франциск: Слово Боже – душа місії Церкви
Папа Франциск, приймаючи на аудієнції учасників щорічної Пленарної Асамблеї Папської біблійної комісії, заохотив їх поглиблювати знання та особисто прийняти таємницю воплочення у своєму житті віри.
20 квітня 2023 року Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників щорічної Пленарної асамблеї Папської біблійної комісії. У своєму слові, врученому в письмовій формі, він поділився з присутніми деякими думками про тему асамблеї: «Хвороба і страждання у Святому Письмі». Як зазначив Святіший Отець, ця тема стосується всіх, як віруючих, так і невіруючих, адже людська природа, поранена гріхом, несе в собі реальність обмеженості, крихкості й смерті.
Страждання як можливість зростання у вірі
Єпископ Риму висловився, що ця тема відповідає на занепокоєння, яке він особливо носить у своєму серці, а саме: «хвороба і скінченність у сучасному мисленні, які часто розглядаються як втрата, не-цінність, неприємність, яку потрібно мінімізувати, протидіяти і скасувати за будь-яку ціну». І хоч «ніхто не хоче ставити питання про значення хвороби та страждань через страх перед моральними та екзистенційними наслідками, однак ніхто не може уникнути пошуку цього “чому”», – підсумував він.
Святіший Отець зазначив, що «навіть віруюча людина іноді може похитнутися, зіткнувшись з болем, часом аж до втрати віри. Опинившись на роздоріжжі, людина може або дозволити стражданням привести її до замикання в собі, аж до відчаю і бунту; або ж вона може прийняти їх як можливість для зростання і розпізнавання того, що насправді має значення в житті, аж до зустрічі з Богом».
Між Старим та Новим Завітами
Наводячи паралель між баченням страждання у Старому та Новому Завітах, Папа підкреслив, що «старозавітна людина переживає хворобу з думками, постійно зверненими до Бога: вона довіряє Йому себе в часи сліз (пор. Пс 38), просить у Нього зцілення в немічності (пор. Пс 6,3; Іс 38), і часто звертається до Нього в часи випробувань з молитвами навернення» (пор. Пс 38,5, 12; 39,9; Іс 53,11).
У Новому Завіті на сцену виходить Ісус, «Син, який об’являє любов Отця, Його милосердя, прощення і постійний пошук грішної, загубленої і пораненої людини», – підкреслює Святіший Отець. Він наголосив на тому, що публічна діяльність Христа не випадково значною мірою позначена контактами з хворими. «Саме чудесні зцілення, – зазначає Папа Франциск, – є однією з головних характерних рис Христового служіння (пор. Мт 9,35; 4,23), які вказують, що “Бог відвідав свій народ”, Царство Небесне наблизилося та настали месіянські часи», – йдеться у зверненні. Святіший Отець зазначає, що «кульмінація цього ототожнення відбувається в страстях, так що хрест Христа стає найвищим знаком Божої солідарності з нами і, водночас, можливістю для нас приєднатися до Нього в справі спасіння» (пор. Кол 1,24). А «після Воскресіння Господь доручає учням продовжувати Його справу – піклуватися про хворих, покладаючи на них руки і благословляючи їх в Його ім’я».
Страждання як спосіб відкритися на любов
За словами Святішого Отця, «страждання, пережите у Христі, перетворюється на любов, а кінець речей цього світу стає надією на воскресіння і спасіння, як нагадує нам автор книги Об’явлення (пор. Одк. 21:4)». Він підкреслює, що те, «як ми переживаємо біль, говорить нам про нашу здатність любити і дозволяти себе любити та про нашу здатність надавати сенс життєвим подіям у світлі любові». Папа пригадав досвід святого Івана Павла ІІ який, виходячи зі свого особистого переживання, вказував на шлях страждання як на спосіб відкритися на більшу любов (див. Lett. Ap. Salvifici doloris, 20).
Наступник святого Петра підкреслив, що досвід страждання навчає нас християнської та людської солідарності, відповідно до Божого стилю близькості, співчуття і ніжності. Отож, «схилитися над болем інших – це не факультативний вибір людини, а невід’ємна умова як для її повної самореалізації як особистості, так і для побудови інклюзивного суспільства, справді орієнтованого на спільне благо». Висловивши особисту подяку членам Папської біблійної комісії за нелегку працю, яку вони виконують у служінні Божому слову, Папа наголосив, на тому, що їхня праця зростатиме настільки, наскільки більше вони пізнаватимуть, як особисто прийняти таємницю воплочення Бога у своєму житті віри.
About The Author
