Папа Франциск: віддаймо себе в Божі руки
Довірмося Богу, як дитина довіряє своєму батькові, – закликав Папа Франциск під час Літургії вранці 12 листопада у каплиці Дому Cв. Марти. “Бог створив людину для нетління і зробив її образом вічного буття Свого; але через заздрість диявола у світ ввійшла смерть, і переживають її ті, хто належить до наділу його”. Папа Франциск побудував свою проповідь на першому читанні дня, уривку з Книги Мудрості Соломона, в якому пригадується про наше створення. Заздрість диявола призвела до того, що почалася ця війна, – заявив Папа, – “цей шлях, який веде до смерті”. Смерть ввійшла у світ і її переживають ті, хто належить дияволу.
Цей досвід ми всі переживаємо: “Всі ми повинні пройти через смерть, але одна справа – пройти через цей досвід, належачи дияволу, і інша справа – пройти через цей досвід, залишаючись у руках Бога. І я радий чути, коли говорять так: “Ми з самого початку перебуваємо в Божих руках”. Біблія пояснює нам Творення, використовуючи прекрасний образ: Бога, Який Своїми руками ліпить нас з глини, із землі, на Свій образ і подобу. Саме руки Бога сотворили нас: образ Бога-майстра! Він створив нас як майстер. Ці руки Господа… Руки Бога, які ніколи нас не залишають”.
Біблія розповідає нам про те, що Господь говорить до Свого народу: “Я йшов з тобою, як батько зі своїм чадом, ведучи тебе за руку”. Саме руки Бога “супроводжують нас у дорозі”: “Наш Отець вчить нас ходити, як це робить батько зі своїми дітьми. Він вчить нас йти дорогою життя і спасіння. Руки Бога голублять нас у хвилини болю, втішають нас. Це наш Отець голубить нас! Він нас дуже любить. І дуже часто в цих ласках є прощення, – те, про що я вважаю за потрібне для себе роздумати. Ісус, Бог, поніс з Собою Свої рани, щоб показати їх Отцю. Ось вона, ціна: руки Бога – це руки, пробиті заради любові! І це дає нам велику втіху”.
Нам часто доводиться чути від людей, які не знають, кому довіритися, – продовжив Святіший Отець, – “Я віддаю себе в руки Божі!”. Це прекрасно, зазначив Папа Франциск, тому що там ми в безпеці: це максимальна безпека, тому що її нам гарантує люблячий нас Отець.
“Руки Бога зцілюють нас також від духовних хвороб”: “Подумаймо про руки Ісуса, – коли Він торкався до хворих і зцілював їх… Це руки Бога: вони зцілюють нас! Я не уявляю Бога, який дає нам ляпаса! Такого я собі не уявляю. Те, як Він нам докоряє, – це так, я уявляю, бо Він це робить. Але ніколи-ніколи при цьому не ранить нас. Ніколи! Він нас голубить. Навіть коли Йому доводиться докоряти нам, Він робить це з ласкою, бо Він – Отець. “Душі праведних у руці Божій”. Подумаймо про руки Бога, Який створив нас як майстер, дав нам вічне спасіння. Ці зранені руки супроводжують нас на дорозі життя. Віддаймо себе в руки Божі, як дитина віддає себе в руки свого батька, – в найнадійніші руки!”.
За матеріалами ru.radiovaticana.va
About The Author
