Папа Франциск: за прикладом св. Павла змініть своє життя і станьте новим творінням
Навернення св. Павла вчить нас, що ніколи не пізно дозволити Ісусові докорінно змінити і перетворити наше життя, наполягає Папа Франциск під час традиційної загальної аудієнції середи.
Змініть життя зараз, дозволяючи Ісусові змінити вас, і станьте новим творінням, як це зробив св. Павло.
На прикладі святого апостола Павла Папа Франциск поділився думками про те, що не кожна ревність є доброю і про те, що є початком справжнього євангелізаційного пориву.
У рамках циклу роздумів, присвячених апостольській ревності, Папа Франциск перейшов до знайомства з деякими знаковими постатями, які «дали зразковий приклад того, що означає пристрасність задля Євангелія». І першим таким свідком є святий апостол Павло.
«Історія Павла з Тарсу є зразковою щодо цієї теми», – сказав Святіший Отець, нагадавши про те, що в першому розділі його Послання до Галатів, як також у Діяннях Апостолів, можемо побачити, що «його ревність задля Євангелія з’являється після його навернення, зайнявши місце його попередньої ревності задля юдаїзму». Він уже був ревним, але Христос «навернув його ревність: від Закону до Євангелія». Тож бачачи, що, пориваючись знищити Церкву, він став її будівничим, можемо запитати себе, що саме змінилося в ньому.
Господь послуговується нашими якостями
Франциск навів повчання святого Томи Аквінського про те, що сама в собі пристрасність з моральної точки зору не є ні доброю, ні поганою: чеснотливе застосування робить її морально доброю, гріх – лихою. «У випадку Павла тим, що його змінило, не була проста ідея чи переконання, це була зустріч з воскреслим Господом, яка перетворила все його буття», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що його «ревність задля Бога та Його слави» не була знищена, але перетворена, «навернена» Святим Духом, «Єдиним, що може змінити наші серця». І так з «кожним аспектом його життя», подібно до того, як це стається у Євхаристії: хліб і вино не зникають, але стають Христовими Тілом і Кров’ю. «Павлова ревність залишилася, але стала Христовою ревністю. Змінюється сенс, але ревність залишається тією самою. Господь послуговується нашою людською природою, нашими прерогативами і нашими якостями, але тим, що все змінює, не є якась ідея, а справжнє та властиве життя», – пояснив Наступник святого Петра.
Спонукувані любов’ю
Отож, як підкреслив далі Святіший Отець, пристрасність задля Євангелія – це не питання розуміння чи навчання, що потрібні, але «не породжують нове життя благодаті». Йдеться радше про те, щоби пережити той самий досвід «падіння й воскресіння», який пережив Савло-Павло на початку перетворення його апостольського пориву. У цьому контексті Наступник святого Петра заохотив кожного замислитися над тим, чи беремо в руки Євангелію, чи розмовляємо з Ісусом. Бо для християнства недостатньо «абстрактного Ісуса». Ісус повинен увійти в наше життя, перемінити його, як Павлове. «Це означає знайти Ісуса, і саме тому святий Павло казав, що нас спонукує Христова любов», – підкреслив він.
Милосердні, бо зазнали милосердя
Врешті, Папа Франциск звернув увагу на «своєрідний парадокс», який можемо побачити у перетворенні переслідувача в Христового апостола: «доти, доки він вважав себе праведним перед Господом, то почувався уповноваженим переслідувати, арештовувати і навіть убивати». Але після того, як Воскреслий Господь просвітив його, відкриває, що був «богохульником і сповненим насильства», і лише тоді «стає насправді спроможним любити». Це означає, що кожен з нас повинен запитувати себе, чи дозволяє Ісусові ввійти у своє серце, а чи Ісус залишається лише ідеєю. «Нехай же Господь допоможе нам знайти Ісуса, зустріти Ісуса, і нехай же Ісус перемінить нас зсередини та допоможе нам допомагати іншим», – побажав Святіший Отець.
About The Author
