Папа: Господь допомагає нам не впасти в розчарування та знеохочення

Якщо довіримося Ісусові, Він визволить нас від гріха та допоможе здійснити Своє запрошення співпрацювати в Його місії. Про покликання та почуття негідності перед Божим запрошенням роздумував Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 10 лютого 2019 р., розповідь з Євангелії від святого Луки про покликання святого Петра після чудесної риболовлі.

Експертна думка та відповідь віри

Ісус побачив рибалку Симона на березі озера, як той разом з іншими лагодив сіті. Як зауважив Святіший Отець, Симон та його побратими були втомлені та розчаровані, бо нічого не впіймали. Й Ісус застає його зненацька несподіваним жестом: входить до човна, просить відплисти трохи від берега, щоб навчати люд, зібраний на березі.

«Його слова наново відкривають на довіру також і Симонове серце, тож Ісус робить інший несподіваний “хід”, кажучи йому: “Відпливи на глибину і закиньте ваші сіті для риболовлі!”. Симон відразу відповів зауваженням: “Учителю, ми цілу ніч трудилися і нічого не впіймали…”. І як досвідчений рибалка міг додати: “Якщо нічого не впіймали вночі, то тим більше вдень не впіймаємо”. Однак, натхнений присутністю Ісуса та просвічений Його словом, каже: “… але на Твоє слово закину сіті”. Це відповідь віри, яку покликані дати також і ми, це наставлення готовності, якого Господь вимагає від всіх Своїх учнів, насамперед, тих, які мають відповідальні обов’язки в Церкві», – сказав Папа.

Впустити Господа до свого човна

«Довірлива слухняність» Петра викликала чудесний результат: вони впіймали величезну кількість риби. Чудесна риболовля є знаком «могутності Ісусового слова», тож коли «великодушно віддаємося служінню Йому, Він чинить в нас великі речі».

«Він так само діє з кожним із нас, – зауважив Святіший Отець, – просить прийняти Його до човна свого життя, щоб вирушити разом з Ним і знову борознити море, що об’являється повним несподіванок. Його запрошення відплисти у відкрите море людства нашого часу, щоб бути свідками доброти й милосердя, надає нового сенсу нашому життю».

Найбільше чудо

Іноді, як зазначив далі Папа, таке запрошення може застати нас зненацька та нерішучими, й ми спокушувані відкинути його з огляду на нашу невідповідність. Після такого неймовірного улову Петро каже до Ісуса: «Відійди від мене, Господи, бо я – грішник». Каже це, впавши навколішки перед Тим, Якого визнає «Господом». Й Ісус підбадьорює його: «Не бійся, відтепер будеш рибалкою людей». Бо коли довіряємо Богові, Він «визволяє нас від гріха та відкриває перед нами новий горизонт: співпрацю в Його місії».

«Найбільшим чудом, яке Ісус зробив для Симона та інших розчарованих і втомлених рибалок, є не так сіті, наповнені рибою, як те, що Він допоміг їм не стати жертвами розчарування та знеохочення перед обличчям невдачі. Він відкрив їх на те, щоб стати благовісниками та свідками Його слова та Божого царства», – сказав Святіший Отець, побажавши:

«Нехай же Пресвята Діва, приклад приймання з готовністю Божої волі, допоможе нам відчувати захоплення Господнім покликанням і вчинить нас готовими співпрацювати з Ним в тому, щоби повсюди поширювати Його слово спасіння».