Папа: Господь кожного запитує: «Ким Я є для тебе?»

Визнання віри в Ісуса не може зупинитися на словах, але вимагає підтвердження вчинками і життям. На цьому наголосив Папа Франциск у своєму повчанні, виголошеному перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 16 вересня 2018 р., коментуючи євангельську розповідь про те, як Ісус запитував Своїх учнів, за кого люди та вони Його мають?

Запитання, що пронизує всю Євангелію

Святіший Отець зауважив, що в згаданій розповіді святого Марка повертається запитання, яким пронизана вся Євангелія: Ким є Ісус? Однак, цього разу його учням ставить Сам Христос, «допомагаючи їм поступово долати сумніви щодо Його ідентичності». Перше, ніж поставити запитання безпосередньо їм, Він хоче почути він них, що про Нього думають люди.

«З відповідей випливає, що люд вважає Його великим пророком. Але, в дійсності, Він не цікавиться опитуванням та балачками людей. Ісуса це не цікавить. Він не приймає і того, що учні відповідають на Його запитання із заздалегідь приготованими формулами, цитуючи відомі постаті Святого Письма, бо віра, яка применшується до формул – це короткозора віра», – сказав Папа.

Особисті стосунки з Господом

«Господь прагне, – вів далі Єпископ Риму, – аби Його вчорашні та сьогоднішні учні встановлювати з Ним особисті стосунки, ставлячи Його, таким чином, у центрі свого життя. І тому він спонукає їх стати в повноті істини самі перед собою».

Христос запитує: «А ви що думаєте про мене, ким я є?». За словами Папи, Господь звертається з цим «настільки безпосереднім і довірливим запитанням» до кожного з нас: «Ким я є для тебе?». І кожен покликаний у своєму серці дати відповідь, «піддаючись світлу, яке Небесний Отець дає нам, щоб пізнавати Його Сина».

«І може трапитися також і нам, як Петрові, ствердити з ентузіазмом: “Але ж Ти – Христос”, – зазначив Святіший Отець. – Однак, коли Ісус ясно каже нам те, що сказав учням, тобто, що Його місія здійснюється не на широкій дорозі успіху, але на важкій стежині приниженого, відкинутого та розіп’ятого Стражденного Слуги, то може трапитися, що й ми, як і Петро, протестуватимемо і збунтуємося, бо це суперечитиме нашим очікуванням».

І тоді, за словами Папи, заслуговуватимемо на слова картання, з якими Ісус звернувся до Петра: «Геть від мене, Сатано! Бо думаєш не про те, що Боже, але про те, що людське».

Визнання не зупиняється на словах

«Дорогі брати й сестри, визнання віри в Ісуса Христа не може зупинитися на словах, але вимагає бути підтвердженим конкретними рішеннями та жестами, життям, яке носить відбиток Божої любові, великим життям, наповненим великою любов’ю до ближнього», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що Ісус каже нам, що для того, щоб бути Його учнями, потрібно «зректися себе самих», тобто, претензій своєї егоїстичної гордості, та взяти на себе свій хрест.

Крім того, Господь залишає нам правило: «Хто хоче спасти своє життя, той його погубить». «Часто в житті з різних причин помиляємося дорогою, шукаючи щастя в речах або в людях, до яких ставимося немов до речей. Але щастя знаходимо лише тоді, коли нас зустрічає ота справжня любов, вражає нас і перемінює. Любов усе змінює і може змінити також і нас! Кожного з нас», – наголосив Папа, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія, що жила вірою, вірно слідуючи за Своїм Сином Ісусом, допоможе також і нам прямувати Її дорогою, великодушно віддаючи своє життя Йому та ближнім».