Папа: Християнин не шукає притулку в закам’янілості заповідей

Суворі «бояться» свободи, яку нам дає Бог, «бояться любові». Таку думку Папа Франциск висловив, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у понеділок, 6 лютого 2017 р., підкресливши, що християнин є «невільником» любові, а не обов’язку. А це означає, що не слід ховатися за суворістю заповідей.

«Господи, Боже мій, Ти вельми великий». Свої роздуми проповідник розпочав з коментаря на 103 Псалом, який є прославою Бога за дар творіння. Небесний Отець, за його словами, трудиться над чудом створення, а пізніше, разом з Сином, над ділом відтворення, нового створення. Тож коли діти його запитують про те, що Бог робив перед створенням світу, Папа відповідає: «Любив». І саме для того, щоб мати з ким «дітися Своєю повнотою», Він створив світ. А згодом послав Свого Сина, аби «знову все впорядкувати».

«Коли Ісус казав: “Отець завжди діє, і я дію завжди”, – законовчителі обурювалися і хотіли вбити Його за це. Чому? Тому що не вміли приймати Божі речі як дар! Приймали лише як справедливість: ось маєте заповіді, але їх замало, тому опрацюймо ще більше. І замість того, щоби відкрити серце на дар, вони сховалися, знайшли сховище у суворості заповідей, які помножили аж до понад п’ятиста. Вони не вміли прийняти дар. А дар можна прийняти лише будучи вільним. Але ці закам’янілі люди боялися свободи, яку нам дає Бог, вони боялися любові», – сказав Наступник святого Петра, а тому, як розповідає Євангелія, чуючи ці слова, вони замислили вбити Ісуса.

Папа підкреслив, що книжники хотіли вбити Ісуса саме через те, що Він навчав, що Бог чинить чудеса як дар, заохочуючи прийняти Отчі дари. Тому й ми сьогодні, як зауважив проповідник, молимося словами прослави й подяки: «Ти великий, Господи! Я тебе дуже люблю, бо Ти дав мені цей дар. Ти створив мене і відкупив».

«Такою є молитва прослави, молитва радості. Молитва, що дає нам радість християнського життя, – вів далі Святіший Отець. – Це не замкнена молитва, не сумна молитва людини, яка не вміє прийняти дар, тому що боїться свободи, яка завжди приносить із собою дар. Вона лише вміє виконувати обов’язки, але замкнені обов’язки, стаючи невільником обов’язку, а не любові. Але коли хтось стає невільником любові, той стає вільним! Однак, книжники цього не розуміли».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви заохотив вірних відповісти у своєму серці на запитання про те, як ми приймаємо ці Божі чудеса, якими є створення та відкуплення. За його словами, прийняти створіння, як Божий дар, означає також любити його та оберігати. «Як приймаю відкуплення, прощення, яке Бог мені дав, вчинивши мене Своєю дитиною через Свого Сина? Чи приймаю це з любов’ю, з ніжністю, з свободою, чи ховаюся у суворості закритих заповідей, які завжди здаються “безпечними”, але не приносять радості, бо не визволяють».

«Кожен з нас, – підсумував Папа, – може запитати себе, як переживає ці дві чудесні речі: створення та відтворення. Нехай же Господь допоможе нам зрозуміти цю велику річ, допоможе зрозуміти те, що Він робив перед створенням: любив! Нехай допоможе нам зрозуміти Свою любов до нас, щоб ми могли промовляти: “Який же великий ти, Господи! Дякую!” Саме так прямуймо вперед».

Святу Месу разом зі Святішим Отцем співслужили члени Синоду Єпископів Коптської Католицької Церкви з Єгипту на чолі з Главою і Отцем Блаженнішим Ібрагімом Ісааком Сідраком, Патріархом Олександрійським, що прибули до Ватикану з прощею «До апостольських порогів». Після спільної Євхаристійної молитви вранці коптські єпископи того ж дня мали з Єпископом Риму братню зустріч.