Папа: Християнські політики повинні бути, насамперед, свідками

Зустрічаючись із католицькими парламентарями, Глава Католицької Церкви наголосив на тому, що існує небезпека відповідати екстремізмом на екстремізм, нетерпимістю на нетерпимість

Приймаючи у середу, 22 серпня 2018 р., перед початком загальної аудієнції, учасників міжнародної зустрічі, організованої Міжнародною мережею законодавців-католиків, Папа Франциск поділився думками про те, яким шляхом повинен прямувати християн-політик. Згадана мережа, заснована 2010 року, згуртовує депутатів-католиків з усього світу та є незалежною та позапартійною ініціативою.

За словами Святішого Отця, християнський політик, насамперед, покликаний «покірно та сміливо старатися бути свідком» віри, «компетентно» пропонуючи «законопроекти, послідовні з християнським баченням людини та суспільства». Особливо ті, які заанґажовані у розвиток спільного добра, «можуть і повинні робити свій внесок у ключове питання релігійної свободи».

Тривання дискримінації та переслідувань

У контексті того, що цьогорічна зустріч політиків-католиків зосереджена саме на темі свободи віровизнання і сумління, Папа процитував уривок з декларації «Dignitatis humanae» із 1965 року, в якій вказується на існування режимів, які «хоч і визнають у своїх конституціях свободу релігійного культу, докладають зусилля на те, щоб відвести громадян від визнавання релігії та зробити важким і небезпечним життя релігійних громад».

За його словами, в актуальній картині світу «згущуються нові хмари». В регіонах, позначених фундаменталізмом, «трагічно погіршилося становище християн та інших релігійних меншин». Йдеться про терени, уражені загостренням «нетолерантних, агресивних і насильницьких позиції», які викликали і підтримують «дискримінації, утиски та справжні переслідування, які не завжди знаходять адекватну відповідь з боку встановленої влади».

Фундаменталізм не подолується екстремізмом

Зважаючи на це, Святіший Отець підкреслив існування двох «протилежних, але однаково небезпечних» ідеологій для релігійної свободи та свободи сумління. Ними є «секуляристський релятивізм» та «релігійний радикалізм», що насправді є «псевдо-релігійним». Слід також запобігти небезпеці «боротися з екстремізмом і нетолерантністю, відповідаючи на них такими ж екстремізмом і нетолерантністю, також і в наставленнях чи словах».