Папа: Хто має більше знання, зобов’язаний більше служити

У понеділок, 4 листопада 2019 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників щорічного форуму Міжнародної Федерації Католицьких Університетів на тему «Нові горизонти для керівників університетів. Майбутнє здоров’я та екосистема університету». Під час форуму, що проходить у Римі 4 і 5 листопада, його учасники мають можливість ознайомитися з останніми викликами та трансформаціями, що виникають внаслідок розвитку науки в галузі охорони здоров’я, біотехнологій, штучного інтелекту й автоматизації та обговорити вплив суспільних перетворень на стратегії самовизначення університету як місця набування знань.

Внесок університетів у цілісний розвиток людини

Звертаючись до присутніх, Святіший Отець наголосив, що нові виклики соціально-економічного, політичного й культурного життя повинні спонукати університети готувати нові покоління до того, аби ставати не лише кваліфікованими фахівцями в різних дисциплінах, але й лідерами в служінні спільному добру, «креативними лідерами, відповідальними за суспільне й громадське життя з правильним баченням людини й світу». Тому, за словами Папи, університети повинні замислитися над тим, який внесок вони можуть і повинні зробити в цілісний розвиток людини та солідарну екологію.

Наступник святого Петра підкреслив, що ці виклики стосуються всіх університетів, але, насамперед, католицьких, що повинні стати місцем, де би постійно й на професійному рівні відбувався пошук шляхів для громадського й культурного поступу як окремих осіб, так і всього людства.

Освіта – це не просте передавання знань

Торкаючись теми розвитку «технонауки», Вселенський Архиєрей зазначив, що він дедалі більше впливатиме на фізичне й психологічне здоров’я людини. Він додав, що цей розвиток впливає також на процес академічних студій, тому важливо пам’ятати, що кожен навчальний процес передбачає також застанову над основами й метою кожної дисципліни. «Освіта, що зводиться до суто технічного навчання, чи передавання інформації, – зазначив Папа, – стає відчуженням освіти; вважати, що можна передавати знання, відокремлюючи їх від їхнього етичного виміру, означає відмовлятися від освіти». Освіту, за словами Святішого Отця, потрібно сприймати як телеологічний процес, тобто такий, що орієнтується на мету, а отже, на певне бачення людини.

Навчальний процес – це не знеособлений процес

Наступник святого Петра зазначив, що застанова над питанням про зв’язок між знанням і його метою спонукає замислитися над темою ролі суб’єкту в пізнавальному процесі. Згідно з традиційною епістемологією, умовою об’єктивності й універсальності науки є знеособлений характер знання. Натомість, сьогодні численні автори наголошують, що повністю знеособленого досвіду не існує: переконання, категорії, креативність суб’єкта є «невисловленим виміром» знання, що завжди присутній і є необхідним фактором прийняття наукового поступу.

Внесок католицьких університетів

Звертаючись до членів Міжнародної Федерації Католицьких Університетів, Папа Франциск закликав їх сприяти об’єднанню міжнародної академічної спільноти, з одного боку, дедалі більше заглиблюючи своє коріння у християнський контекст, в якому зародилися університети; а з іншого – зміцнюючи зв’язки між старшими та новішими університетами для того, аби розвивати універсальний дух, що сприяє підвищенню якості культурного життя людей та народів.

На завершення Вселенський Архиєрей пригадав, що наукові та теоретичні знання повинні поєднуватися з чутливістю науковця та дослідника, для того, аби плоди навчання приносили користь суспільству. Всі науковці, за його словами, зобов’язані більше служити суспільству, бо вони володіють більшими знаннями. На цей обов’язок повинна відповідати також і університетська спільнота, особливо, якщо вона ґрунтується на християнських засадах.