Папа: Ідентичність – це приналежність

Про джерела ідентичності та необхідність збереження власного коріння роздумував Святіший Отець, промовляючи до учасників міжрелігійної молодіжної зустрічі в Аргентині.

Не існує абстрактної ідентичності чи виведеної в лабораторії, ідентичність передбачає приналежність до чогось, що перевищує мене, вимагає відповідей на запитання про власне коріння та культуру свого народу. Такими думками Папа Франциск поділився з учасниками зустрічі, яку організували Папська Фундація «Scholas Occurrentes» та єврейська громадська організація «World Ort», що діє у сфері освіти. Вже третя така міжрелігійна зустріч, яка відбувалася від 29 жовтня до 1 листопада 2018 р., зібрала коло 400 юних учасників з понад 30 країн світу

Зустріч вимагає переконаності в ідентичності

Приєднуючись до учасників «свята зустрічі між особами», між «вірами, мовами, країнами», зустрічі «між різними ідентичностями», Святіший Отець підкреслив, що «для того, аби зустрічатися, необхідно бути переконаними у власній ідентичності».

«Ти не можеш торгуватися своєю ідентичністю з метою зустрітися з іншим, не можеш маскувати її, приховувати, бо життя – це не карнавал, а щось дуже серйозного. І зустріч повинна бути серйозною: з великою радістю, але серйозністю серця», – додав він.

Відповідь на запитання: ким я є?

Як зауважив Папа, слово «ідентичність» не є легко зрозуміти. Мова йде про «одне з найважливіших запитань», яке можемо поставити перед собою, перед іншими, перед Богом: ким я є? Воно супроводжується запитанням про сенс життя. І це запитання слід «постійно мати перед собою».

«Наша ідентичність не є визначеною даністю, не є фабричним номером чи інформацією, яку можна знайти в інтернеті, аби знати ким я є. Ми не є чимось повністю визначеним, встановленим. Перебуваємо в дорозі, зростаємо, і зростає також це ядро ідентичності, тобто, ми прямуємо вперед, зростаємо в нашому стилі, з нашою історією», – зазначає Святіший Отець, додаючи, що хоч ми і є «письменниками і читачами» свого життя, ми не є, однак, його «єдиними авторами».

Ідентичність походить з приналежності

За словами Папи, ще одним елементом ідентичності є вірність. Вірність власній особистій цілісності, внутрішній благородності та послідовності, а це слово, «якого люди бояться». «Не існує ідентичності, виведеної в лабораторії, – наголосив він. – Кожна ідентичність має свою історію. А оскільки має історію, належить. Моя ідентичність походить з родини, з країни, зі спільноти. Неможливо говорити про ідентичність, не говорячи про приналежність. Ідентичність означає належати до чогось, що виходить за межі мене самого, що є чимось більшим від мене».

Втрата коріння – загроза для ідентичності

Як зауважив Святіший Отець, дуже поширеною сьогодні є небезпека, яка полягає в тому, що ідентичність забуває про своє походження, про своє коріння та «не відкривається на відмінності актуального співжиття, дивлячись на іншого зі страхом, бачачи в ньому неприятеля», і саме так «розпочинаються війни». І для того, щоб «ідентичність не ставала насильницькою, не перетворювалася в авторитарну, не ставала заперечуванням відмінностей», вона «постійно потребує зустрічі з іншим, діалогу, пам’яті про власну приналежність».

«Яким є моє коріння? Звідки я походжу? Якою є культура мого народу? Не існує абстрактних ідентичностей […]. Не існує ні лабораторної ідентичності, ні такої, що стоїть на місці», – наголосив Папа, заохочуючи дбати про свою приналежність і не давати себе обманути. Адже, зазвичай, ми не довіряємо тим, про кого говорять: «Він готовий продати навіть свою матір». Тому, необхідно запитувати себе, чи я не «торгую» своєю приналежністю, історією та культурою своєї країни, не продаю того, що отримав в родині та послідовність свого життя?

«Не продавайте того, що маємо найглибшого в собі – власну приналежність, ідентичність. І нехай спільно прямуючи вперед, відбувається зустріч між різними ідентичностями задля взаємного збагачення!» – закликав Глава Католицької Церкви учасників міжрелігійної молодіжної зустрічі.